Омела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Омела
Омела біла на тополі
Омела біла на тополі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Santalales
Родина: Santalaceae
Рід: Омела (Viscum)
L.
Види
Біля 100, у тому числі:
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Viscum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viscum
IPNI: 25374-1
ITIS logo.svg ITIS: 27905
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3971

Омела, Івилга (Viscum) — рід напівпаразитичних кущів родини Santalaceae.

Омела, або дубо́ві я́годи, або пташи́ний клей (Víscum) — вічнозелена кущова рослина, рід напівпаразитних кущів родини Сандалових. Зустрічається на багатьох видах дерев: тополях, кленах, соснах, вербах, березах, акаціях та на деяких плодових деревах. Проростає на вершині дерева чи на його гілках, розростається зеленим, частіше густим кущем. Виглядає як кулеподібне ущільнення в кроні дерева. Вважається напівпаразитом, оскільки в більшості випадків може самостійно здійснювати фотосинтез. Плоди - неїстівні для людини ягоди. Кущ розвивається до 1 м в діаметрі, легко ламається та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо, коли кущ має ягоди.

Існує велика кількість видів Омели. У різних видів має місце приуроченість до зростання на певних видах дерев. Більшість здатна рости на декількох видах дерева-носія. Омела отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Розповсюдження омели здійснюють птахи, яких приваблюють її ягоди. Поїдаючи клейкі за консистенцією ягоди, що містять кісточки, птахи чистять дзьоб, витираючи його по гілках дерев, частіше на верхніх, де зручно сидіти. Кісточка приклеюючись до гілки за наявності вологи з часом починає проростати. Також можливе зараження через пташинний послід, насіння омели проходить травну систему пташок не ушкодженим.

Розвиток[ред.ред. код]

Проростає через камбій в деревину з утворенням центрального ризоїду-присоски, поступово віддаючи бокові паростки всередині камбію, які в свою чергу теж утворюють вторинні ризоїди-присоски для вбирання вологи та мінеральних речовин. Розгалужені ризоїди всередні камбію можуть давати ріст інших кущів назовні в вигляді листя, яке з часом стає округлим кущем в діаметрі від 15 см до 100 см поступово заселяючи здебільшого верхівкову частину дерева.

Негативні наслідки[ред.ред. код]

Частину поживних речовин омела створює самостійно шляхом фотосинтезу, тому її відносять до напівпаразитів. Волога, яку вбирає омела з дерева, стає дефіцитною для гілок, тому дерево з часом втрачає естетичний природній вигляд, крона розріджується, ріст дерева сповільнюється. З незначною інсемінацією дерева живуть дуже довго, тоді як ширше розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Боротьба з омелою[ред.ред. код]

Боротьба шляхом обламування гілок куща малоефективна, так як з ризоїдів починають розвиватись декілька інших бокових кущів. Ризоїди мають довжину інколи понад 100 см в окремих випадках до 3 м.[1], тому гарантованими заходами може бути санітарна обрізка вражених гілок до їх розвилок, на великих відстанях від куща (за умови, що кількість вражених гілок сягає до 30%[2]). Якщо кількість вражених гілок значна, може бути використане омолоджувальне обрізання дерева (топпінг). У великих містах заходи з обрізання гілок, вражених омелою, є типовими в боротьбі з цим паразитом.

Токсичність[ред.ред. код]

Токсичність для людини мають майже всі ягоди представників роду Viscum[3], але вони входять в раціон багатьох видів птахів.

В культурі[ред.ред. код]

Багато народів використовували омелу у магічних дійствах. У давнину в Україні омела мала назву Баб'ячий проклін. Згідно з європейською міфологією, омела з'являється після того, як у дерево попаде блискавка. Омела була оберегом домашнього вогнища, а для того, щоб її дістати, потрібно було збити її стрілою, але при тому омела не мала торкатися землі коли впаде, інакше втрачала магічну силу. Омела була також причиною смерті Бальдра у скандинавській міфології. В Англії використовувалась як новорічна рослина до початку масового використання ялинок.

Дерево з омелою, Вінниця, квітень 2009 року

Примітки[ред.ред. код]

  1. Боротьба з омелою — Budboard.com.ua
  2. Видалення омели — Оnrope.com.ua
  3. Action of viscumin, a toxic lectin from mistletoe, on cells in culture — J Biol Chem. 1982 Nov 25;257(22):13271-7. Action of viscumin, a toxic lectin from mistletoe, on cells in culture

Див. також[ред.ред. код]