Шверін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шверін
Schwerin

Герб Прапор
Герб Шверіна Прапор Шверіна
Шверінський замок
Шверінський замок
Mecklenburg-Vorpommern SN.svg
Основні дані
53°38′00″ пн. ш. 11°25′00″ сх. д. / 53.63333333336077402009323123° пн. ш. 11.416666666694776921531229° сх. д. / 53.63333333336077402009323123; 11.416666666694776921531229Координати: 53°38′00″ пн. ш. 11°25′00″ сх. д. / 53.63333333336077402009323123° пн. ш. 11.416666666694776921531229° сх. д. / 53.63333333336077402009323123; 11.416666666694776921531229
Країна Німеччина Німеччина
Регіон Мекленбург-Передня Померанія
Столиця для Мекленбург-Передня Померанія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Людвігслюст-Пархім, Північно-Західний Мекленбург ?
Поділ
  • 18 підрайонів
  • Засновано 1160
    Площа 130,46 км²
    Населення 95 668 (31 грудня 2016[1])
    · густота 730 осіб/км²
    Висота НРМ 38  м
    Водойма Шверінське озеро, Burgsee[d], Fauler See[d], Grimkesee[d], Heidensee[d], Große Karausche[d], Lankower See[d], Medeweger See[d], Neumühler See[d], Ostorfer See[d], Pfaffenteich[d], Ziegelsee[d], Aubach[d], Stör[d]
    Міста-побратими Таллінн (1993), Вупперталь (1987), Вааса (1965), Реджо-нель-Емілія (1966), Оденсе (1995), Піла (1996), Мілуокі (1997), Векше (1999), Векше (комуна) (1997), Nicosia Municipality[d] (1974)[2]
    Телефонний код (+49) 385
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів SN
    GeoNames 2834281
    OSM r62685  ·R
    Поштові індекси 19053, 19055, 19057, 19059, 19061, 19063
    Міська влада
    Адреса Am Packhof 2-6
    19053 Schwerin
    Мер міста Ангеліка Грамков (нім. Angelika Gramkow)(Ліві)
    Веб-сторінка www.schwerin.de
    Мапа
    Шверін. Карта розташування: Німеччина
    Шверін
    Шверін
    Шверін (Німеччина)


    Шверін у Вікісховищі?

    Швері́н, Звірин, Зверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín; серб. Шверин; н.-нім. Swerin; лат. Zuarina, Suerinum, Squirsina; нім. Schwerin) — місто в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія.

    Місто розташоване серед системи озер та ставків, головним з яких є Шверінське озеро.

    Історія[ред. | ред. код]

    Ніклот, князь ободритів

    Як свідчить хроніка міста Мерзебурга (Thietmars von Merseburg), Шверін виник поблизу зруйнованого 1018 року слов'янського (ободритського) укріплення Зверін (Zuarin, в.-луж. Zwěrin) у 1160 році за велінням Генріха Льва, ставши при цьому першим містом на відвойованій у слов'ян території.

    Шверін у XIV сторіччі

    Протягом 11671648 років місто було резиденцією єпископа та духовним осередком усього регіону.

    У 1358 році герцог Мекленбурга Альбрехт Другий отримав у спадок місто, що мало право бути місцем резиденції графа й оселився в за́мку, який за виключенням двох перерв, правив за місце перебування герцогів Мекленбурзьких аж до 1918 року. Так, у 162831 роки герцоги були змушені покинути свій родовий замок у покарання за їхні союзницькі відносини з Данією, а в 17561837 роки їхня резиденція містилася в Людвіґслюсті.

    У XVI столітті місто було відоме як «Північна Флоренція».

    Пам'ятки та музеї[ред. | ред. код]

    Шверінський замок[ред. | ред. код]

    Шверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті.

    Докладніше: Шверінський замок

    Сучасний вигляд замок отримав у 184557 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, вже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і в Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм.

    За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янского князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу.

    26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію.

    Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом.

    У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу в Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції.

    Палацовий сад[ред. | ред. код]

    Палацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році.

    На території Парку:

    • Шельфова церква;
    • Церква Пауля;
    • будівлі архітектора Г. А. Деммлера;
    • Ратуша

    Музей[ред. | ред. код]

    Музей

    Будівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами.

    Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877-82). Музейне зібрання було розширено в 19012 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна.

    Мекленбурзький державний театр[ред. | ред. код]

    Державний театр. На задньому тлі — вежа собору

    Шверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер.

    Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 188385 роках у стилі неоренесансу.

    Шверінський кафедральний собор[ред. | ред. код]

    Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці.

    1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу.

    Пізніше, у 12701416 роках на цьому місці зводили тринавну базиліку.

    Сучасного вигляду кафедральний собор набув лише 1988 року.

    За своїми розмірами Шверінський Кафедральний собор вважається однією з найбільших споруд у стилі т. зв. цегляною готики. Головна нава собору, маючи завдовжки 100 метрів, робить собор найбільшою церквою ганзейського періоду на Балтиці. Висота його вежі, зведеної аж у 188993 роках Георгом Даніелем, становить 117,5 м. У храмі міститься бронзова епітафія герцогині Єлені, відлита в нюрнберзькій майстерні Петера Фішера в 1527 році.

    Персоналії[ред. | ред. код]

    Галерея[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]