Дерек Чісора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дерек Чісора Boxing pictogram.svg
Дерек Чісора (праворуч)
Дерек Чісора (праворуч)
Загальна інформація
Повне ім'я Дерек Чісора
Прізвисько Del Boy
Громадянство Зімбабве Зімбабве
Велика Британія Велика Британія
Народився 29 грудня 1983(1983-12-29) (31 рік)
Зімбабве
Проживання Лондон, Велика Британія Велика Британія
Вагова категорія Важка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
Зріст 187 см
Розмах рук 188 см
Професійна кар'єра
Перший бій 17 лютого 2007
Останній бій 18 лютого 2012
Боїв 18
Перемог 15
Перемог нокаутом 10
Поразок 3

Дерек Чісора (* 29 грудня 1983, Зімбабве) — професійний боксер-важковаговик. Проживає у Фінчлі, Лондон.

Біографія[ред.ред. код]

У віці 26 років Дерек Чісора з сім'єю переїхали до Великобританії зі столиці Зімбабве, Хараре.

Любительська кар'єра Дерека склалася вдало. Чісора провів близько 20 боїв, завоювавши золото на турнірі Чотирьох Націй і перемігши на 119-му Національному чемпіонаті Аматорської боксерської асоціації Англії в грудні 2005 року

У листопаді 2010-го Чісору засудили за напад на свою подругу через знайдені в її телефоні повідомлення від невідомого чоловіка. Чісору засудили до 12 тижнів тюремного ув'язнення з відстрочкою на два роки, штрафу на загальну суму в 2000 фунтів і 150 годин громадських робіт.

Боксерська кар'єра[ред.ред. код]

Любительська кар'єра[ред.ред. код]

У Чісори була успішна любительська кар'єра, вигравши золото Чотирьох Націй і виграв в 2005 році титул суперважковаговика в Асоціації любительського боксу Англії.

Професійна кар'єра[ред.ред. код]

Чісора став професіоналом 17 лютого 2007, здобувши перемогу у другому раунді технічним нокаутом проти Іштвана Кешкеша.

Після ще трьох перемог, він зіткнувся з жорстким випробуванням у своїй кар'єрі, проти свого співвітчизника Британця важковаговика Сема Секстон. Чісора виграв бій нокаутувавши Секстона в останні 30 секунд фінального раунду. Чісора після перемоги над Секстоном, переміг американця Шона Макліна в готелі Grosvenor House в Мейфері, після чого в 3 раунді нокаутував досвідченого Лі Суобі на арені Йорк Хола в Лондоні. Чісора закінчив рік перемогою над Нілом Сімпсоном.

Чісора здобув перемогу над Зурабом Ноніашвілі 9 жовтня, перемігши технічним нокаутом у третьому раунді на Йорк-Хол Арені. 15 травня 2010 Чісора виграв Британський титул в суперважкій вазі після перемоги над Дені Вільямсом у другому раунді. Чісора переміг Сема Секстона нокаутом в 9-му раунді 18 вересня. Чісора планував зустрітись віч-на-віч з чемпіоном титулів IBF, IBO, WBO в суперважкій вазі, Володимиром Кличком 11 грудня 2010 року.

23 липня 2011 Дерек Чісора провів на Вемблі Арені 12-раундовий бій за титул чемпіона Великої Британії проти Тайсона Ф'юрі і програв за очками одностайним рішенням суддів[1].

18 лютого 2012 Дерек Чісора програв у Мюнхені 12-раундовий бій за титул чемпіона світу у важкій ваговій категорії за версією WBC Віталію Кличкові.

18 лютого 2012 року. Віталій Кличко — Дерек Чісора[ред.ред. код]

Суперник: Україна Віталій Кличко
Місце проведення: Німеччина Стадіон в Olympiahalle, Мюнхен, Німеччина
Результат: Перемога Кличка одноголосним рішенням суддів в 12-и раундовому бою
Статус: Чемпіонський бій за титул World Boxing Council у важкій вазі (8-ий захист Віталія Кличка)
Рефері: Італія Ґуідо Каваллері
Рахунок суддів: Робін Долфір: (110-118); Бела Флоріан: (110-118); Едді Паппо: (111-119)
Трансляція: RTL Television

У лютому 2012 року відбувся бій Віталія Кличка проти Дерека Чісори. Весь час до бою Чісора намагався спровокувати бійку із Кличком: спочатку дав ляпаса на зважуванні[2], потім перед боєм плюнув в обличчя Володимиру Кличко[3][4].

Бій вийшов достатньо важким для Віталія, незважаючи на передматчеві шапкозакидацькі настрої публіки. Хоч і з першого раунду боксер не залишав у спокої Дерека; але в 8 раунді стало помітно, що Віталій сильно втомився. Чісора ж, будучи на дванадцять років молодший, намагався пресингувати Віталія, але прагнення до легкої перемоги вимотали і його. Вже до кінця дев'ятого раунду натиск Дерека сильно зменшився. Водночас Кличко продовжував завдавати одиночні, не акцентовані та точні удари, що і дало закономірний результат — перемогу за очками. Незважаючи на перемогу, багато оглядачів відзначили, що до 40 років Віталій помітно розгубив швидкість, витривалість і силу удару, що, крім травми, стало причиною такого запеклого бою з не найсильнішим з претендентів [5].

Конфлікт з Девідом Хеєм[ред.ред. код]

На прес-конференції, присвяченій результатам бою, Чісора вступив в словесну перепалку, яка перейшла в бійку з Девідом Хейєм. Фігуранти скандалу взаємно викликали один одного на бій, а Чісора, серед іншого, погрожував «пристрелити» Хея. Серед потерпілих опинився тренер Хея — Адам Бут. Він отримав розсічення голови від удару штативом для фотоапарата, яким Хей намагався вдарити тренера Чісори.[6]

Наступного ранку, при спробі вилетіти з країни, Чісора і його тренер були затримані німецькою поліцією в аеропорті Мюнхена, до з'ясування всіх обставин скандалу напередодні. Серед іншого, Чісорі загрожувало звинувачення у серйозному злочині кримінального законодавства Німеччини — загроза вбивством. Через кілька годин обидва були відпущені без пред'явлення звинувачень. Хея також планували затримати, однак він встиг покинути Німеччину[7]

В той же день Віталій Кличко розмістив на своєму сайті відкритий лист адресований боксерській громадськості, в якому обурився неприпустимими витівками Чісори до і після бою, його наміром «особисто звести рахунки» з Хеєм, і закликав боксерську організацію (по-суті бойкотувати Чісору), ЗМІ, провідних боксерів і їх фанів не допустити подібної поведінки в майбутньому.[8] Чісора, у відповідь, також розмістив офіційну заяву, в якій заявив, що він і його команда, і його сім'я «щиро жалкують» і «глибоко збентежені» з приводу того, що сталося.[9]

  • 28 лютого World Boxing Council оголосив, що накладе санкції відносно Чісори: накладе грошовий штраф, виключить з рейтингу, а також заборонить проводити титульні бої WBC[10].
  • 1 березня слідом за World Boxing Council, боксерська організація WBO також виключила Чісору зі своїх рейтингів.[11].
  • 15 березня Чісора був позбавлений боксерської ліцензії[12].
  • У травні Чісора відновив боксерську ліцензію, через федерацію боксу Люксембурга[13]

Поєдинок з Девідом Хеєм[ред.ред. код]

14 липня 2012 На стадіоні Болейн Граунд в Лондоні, при повному аншлагу вийшли двоє відомих боксерів-скандалістів. Бій почався дуже видовищно. Різниця в габаритах вражала, але ще більше вражала різниця в швидкості. Чісора, немов гора, повільно насувався на Хея, насувався і отримав у відповідь. Хей боксував у своїй стандартній манері: руки внизу, відмінний рух по діагоналі, відходи. Незважаючи на активність Дерека, перший раунд за Хеєм: 9-10. Другий раунд почався ще активніше з боку Чісори, але Хей був ще переконливіше. Кінцівка третього раунду вийшла з дуже переконливою атакою Дерека. Раунд насичений великим обміном ударів. У четвертому раунді ситуація знову змінилася на користь Хеймейкера. Впевнене лідирування Девіда за очками було очевидним. П'ятий раунд почався з клінчів. Але численні удари, пропущені Чісорою, почали позначатися. Хей провів потужну серію і відправив Дерека в нокдаун. Чісора Зумів піднятися, але за 12 секунд до закінчення раунду сильної комбінацією Хей знову відправив Дерека Чісору в нокаут. Чісора зміг піднятися на рахунок 9, але Луїс Пабон, дивлячись в очі Дерека, припинив поєдинок. Хей впевнено переміг нокаутом. Після бою негативна атмосфера між боксерами пройшла, і Хей в інтерв'ю сказав, що здивується, якщо Віталій Кличко погодиться вийти з ним на поєдинок, враховуючи його ефектну перемогу над таким сильним суперником. Девід Хей став першим боксером, хто зумів відправити Чісору на настил рингу. Даний бій не був визнаний офіційно більшістю організицій світового боксу так і Великобританії, і не числився в послужному списку боксерів, boxrec, проте пізніше поєдинок включили в офіційну статистику боїв .


У листопаді 2012 року в мережу потрапила інформація про завершення спортивної кар'єри Чісори. Дерек спростував чутки.

12 січня 2013 подав прохання про отримання боксерської ліцензії у Великобританії .

12 березня 2013 Чісорі повернули британську ліцензію .

20 квітня 2013 в невидовищному поєдинку Чісора нокаутував маловідомого аргентинського боксера Гектора Авілі.

Завоювання титула Чемпіона Європи[ред.ред. код]

Європейський боксерський союз EBU призначив бій між Дереком Чісорою (17-4, 11 KOs) і Денисом Бойцовим (33-0, 26 KOs) за залишений недавно Кубратом Пулєвим титул чемпіона Європи в суперважкій вазі. Бій був запланований на 21 вересня. Бойцов відмовився від бою, посилаючись на малий час для підготовки, і заміна була знайдена в особі німця Едмунда Гербера. Чісора нокаутував Гербера в 5-му раунді щільному бою, що пройшов у силовій манері на ближній дистанції, і завоював титул Чемпіона Європи за версією EBU.

На 30 листопада 2013 був призначений наступний бій. Спочатку суперником Чісори був призначений швейцарець Арнольд Гьергяй, але домовленість не була досягнута [28]. Згодом суперником Чісори був названий італієць Маттео Модуньо [29], але і він відмовився від бою через травму [30]. У підсумку на контракт на бій підписав чех Ондрей Пала. Чісора виграв технічним нокаутом (зупинка бою рефері), але рішення знову, як і в бою з Маліком Скоттом, було спірним; зокрема, рефері проігнорував нанесений Чісорою удар по потилиці суперника

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Спортсмен Це незавершена стаття про спортсмена.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.