Дейв Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дейв Кінг
Народився 22 грудня 1947(1947-12-22) (76 років)
м. Норт-Бетлфорд, Канада
Зріст 178 см
Вага 77 кг
Драфт НХЛ 37-й загальний, 1976
«Вашингтон Кепіталс»
Ігрова кар'єра 1969 — 1977
Зала слави, 1997

Дейв Кінг (англ. Dave King; 22 грудня 1947, Норт-Бетлфорд, Саскачеван, Канада) — канадський тренер. Член Зали слави хокею (1997).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Як гравець Дейв Кінг виступав здебільшого за студентські команди (був більше граючим тренером). У Драфті НХЛ 1976 року був обраний під 37-м номером клубом «Вашингтон Кепіталс» але ніколи не виступав та і закінчив кар'єру гравця через рік.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Кінг тренував з 1972 року університетські команди та юнацькі команди у Західній хокейній лізі.

У 1982 році він очолив молодіжну національну збірну Канади та здобув титул чемпіонів світу, перший в історії збірної. З 1983 по 1992 роки Дейв тренував олімпійську збірну Канади (весною очолював національну збірну), разом із збірною у 1987 році виграв Приз Известия, а також срібні медалі на чемпіонатах світу 1989 та 1991 років та Олімпійських Іграх в Альбервілі 1992 року. Згодом перейшов працювати в НХЛ, де очолив клуб «Калгарі Флеймс». З 1997 по 1999 Дейв був помічником головного тренера клуб «Монреаль Канадієнс», з 2000 по 2003 очолює клуб «Колумбус Блю-Джекетс».

В сезоні 2003/04 очолює клуб Німецької хокейної ліги «Гамбург Фрізерс». Регулярний сезон завершили на третьому місці, а плей-оф завершили у півфіналі поступившись «Франкфурт Ліонс». Наступного сезону «Гамбург Фрізерс» посів восьме місце у регулярному сезоні та поступився у чвертьфіналі «Франкфурт Ліонс». У сезоні 2005/06 Кінг тренує російський «Металург» (Магнітогорськ) та вже у грудні 2005 виграє Кубок Шпенглера, ця перемога стала третьою для тренера, ще двічі він вигравав разом з командою Канади. У 2007 році Дейв переїхав до шведського клубу «Мальме Редгокс». У сезоні 2008/09 знову очолює німецький клуб, цього разу «Адлер Мангейм». Четверте місце у регулярному чемпіонаті та поразка у півфіналі майбутньому переможцю Айсберен Берлін 1:3. Наступний сезон клуб з Мангайму розпочав вкрай невдало і 28 лютого 2009 року Кінг був звільнений з посади головного тренера.[1]

З сезону 2009/10, Дейв працює асистентом головного тренера «Фінікс Койотс». У «Койотс» він працював до сезону 2013/14. У сезоні 2013/14 (з 3 лютого[2] по 1 жовтня[3] 2014) очолює клуб КХЛ «Локомотив» (Ярославль).

Напередодні сезону 2014/15 Кінг повернувся в ролі консультанта до «Аризона Койотс».[4]

Статистика головного тренера у НХЛ[ред. | ред. код]

Клуб Рік Регулярний сезон Плей-оф
І В П Н ПО О Дивізіон (місце) Результат
КФ 1992–93 84 43 30 11 - 97 2 Поразка у 1-му раунді
КФ 1993–94 84 42 29 13 - 97 1 Поразка у 1-му раунді
КФ 1994–95 48 24 17 7 - 55 1 Поразка у 1-му раунді
КБД 2000–01 82 28 39 9 6 71 5 не грали в плей-оф
КБД 2001–02 82 22 47 8 5 57 5 не грали в плей-оф
КБД 2002–03 40 14 20 4 2 (34) 5 (до 7січня 2003)
Разом 420 173 182 52 13 8-12 Плей-оф рекорд

Нагороди[ред. | ред. код]

Дейв Кінг у 1992 році нагороджений орденом Канади. У 1997 році став членом Канадського Залу слави хокею, а у 2001 до Залу слави ІІХФ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]