Дем'яненко Іван Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дем'яненко Іван Микитович
Народження 25 вересня 1917(1917-09-25)
Олексіївка, Кінсько-Роздорівська волость, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська республіка
Смерть 23 листопада 1978(1978-11-23) (61 рік)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Партія ВКП(б)[1]
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
CMNS: Дем'яненко Іван Микитович у Вікісховищі

Іван Микитович Дем'яненко (1917–1978) — майор Радянської Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Дем'яненко народився 12 (за новим стилем — 25) вересня 1917 року в селі Олексіївка (нині — Більмакський район Запорізької області України) в сім'ї селянина. У 1935 році закінчив педагогічний технікум в Бердянську, після чого працював учителем. У 1939 році Дем'яненко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1941 році він закінчив Московське артилерійське училище. З того ж року — на фронтах війни. До жовтня 1943 року старший лейтенант Іван Дем'яненко командував батареєю 399-го гаубичного артилерійського полку 2-ї гвардійської гаубичної артилерійської бригади 1-ї гвардійської артилерійської дивізії 65-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[2].

15 жовтня 1943 року в районі сіл Крупейкі і Щітци Лоєвського району Гомельської області Білоруської РСР в складі штурмової групи Дем'яненко одним з перших переправився через Дніпро і взяв активну участь в захопленні плацдарму. Коригуючи вогонь артилерії свого полку, він сприяв успішному відображенню контратак і утриманню плацдарму[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старший лейтенант Іван Дем'яненко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота зірка» за номером 2315[2].

Після закінчення війни Дем'яненко продовжив службу в Радянській Армії. У 1958 році він закінчив Центральні артилерійські офіцерські курси. У 1960 році в званні майора він був звільнений в запас. Проживав і працював у Львові. Помер 23 листопада 1978 року, похований на полі № 69 Личаківського цвинтаря[2].

В Олексіївці встановлений бюст Дем'яненка [2].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=9303
  2. ↑ а б в г д е Дем'яненко Іван Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Лукаш І. М. Солдати слави не шукає — Дніпропетровськ: Промінь, 1984.
  • Навечно в сердце народном / редкол .: І. П. Шамякіна (гл. ред.) та ін. - 3-е изд., Доп. і испр. — Мн. : Білоруська радянська енциклопедія, 1984. — 607 с. — 65 000 прим.
  • І.Дунайскій. Герой Дніпра .// Вітчизни зірки золоті: Нариси про Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної Праці міста Львова. — Львів: Каменяр, 1977. — с.72-76. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дем%27яненко_Іван_Микитович&oldid=34157535