Денарій Луція Цензоріна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денарій Луція Цензоріна
Римська республіка
Номіналденарій
Маса3,18-4,23[1] г
Діаметр17-18[1] мм
Металсрібло
Роки карбування82 рік до нашої ери
Аверс
Аверс
ОписАполон
Реверс
Реверс
ОписМарсій, що тримає міх з вином
Денарій, викарбуваний у Римі в 82 році до нашої ери Л. Цензоріном, з головою Аполлона та фігурою Марсія, що тримає міх[2]

Денарій Цензоріна — срібна монета із зображенням Аполлона та сатира Марсія, викарбувана римським монетарем Луцієм Марцієм Цензоріном 82 року до нашої ери.

Опис монети

[ред. | ред. код]

На аверсі цієї монети зображено бога Аполлона у вигляді юнака з діадемою. На реверсі монети зображено оголеного сатира Марсія з міхом[3]. Він тримає фригійську шапку. Праворуч від нього стоїть постамент зі статуєю Мінерви[4]. У легенді монети зазначено ім'я монетаря L. Censor[3]. Зображення Марсія може бути копією статуї на Римському форумі того часу, про що свідчить п'єдестал у полі монети[5]. Монета срібна і важить приблизно 3,95 грамів[3].

Символізм монети

[ред. | ред. код]

Через неоднозначність символіки монети було запропоновано кілька інтерпретацій[3].

Рід Марціїв

[ред. | ред. код]

Символізм монети може бути пов'язаний із сімейною легендою монетаря, згідно з якою рід Марціїв походить від Марсія. Безперечно, що в народженні цього передання важливу роль зіграла співзвучність імен сатира і засновника роду[5]. У римлян Марсій вважався винахідником передбачень. А предок роду, оракул Марцій, мав видіння про катастрофу в Каннах (поразку римлян від Ганнібала) і необхідність організувати ігри на честь Аполлона. Брат Луція Гай Марцій Цензорін на честь тих подій теж викарбував монету із зображенням Аполлона[6].

Політичний контекст

[ред. | ред. код]

За іншим припущенням монета має політичну символіку[7]. У цей час Рим переживав період політичних потрясінь, пов'язаних із Союзницькою війною. Луцій Марцій Цензорін був прихильником маріанської політики щодо надання римського громадянства всім італійцям під час цієї війни[8]. Його брата, Гая Марція Цензоріна, полонили у битві біля Колінських воріт й обезголовили за наказом Сулли, поборника традиційних привілеїв сенату[9].

Монетарі, які були прихильниками маріанської політики, використовували зображення Аполлона на своїх монетах, часто в поєднанні із зображеннями інших богів[10]. Аполлон символізував гармонію, так необхідну в той буремний час[11]. А Марсій із фригійською шапкою вважався символом політичної свободи, зокрема свободи слова[4].

Заступництво від чуми

[ред. | ред. код]

Зображення Аполлона на монеті може стосуватися чуми 87 року до нашої ери. Цензорін, можливо, звертався до бога як цілителя та захисника[12].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ernest Babelon. Description Historique et Chronologique des Monnaiees de la Republique Romaine Vulgairement Appelees Monnaies Consulaires. — Bologna : Arnaldo Forni, 1963. — Т. 2. — С. 194—195.
  • Kent J.P.C. (Deputy Keeper Dept. of Coins and Medals, the British Museum), Max and Albert Hirmer. Roman Coins. — Thames and Hudson Ltd. — London, 1973. — С. 268.
  • Luce T.J. Political Propaganda on Roman Republican Coins: Circa 92-82 B.C. // American Journal of Archaeology. — 1968. — Т. 72, № 1. — С. 25-39.
  • Rowland Robert J. Jr. Numismatic Propaganda under Cinna // Transactions and Proceedings of the American Philological Association. — 1966. — Т. 97. — С. 407—419.