Дендритні клітини
Дендритні клітини — це один із типів клітин імунної системи ссавців, що належать до макрофагічної системи . Їхня основна функція полягає у обробці антигенного матеріалу та презентування його іншим клітинам імунної системи, тобто вони виконують роль антигенпрезентуючих клітин. Дендритні клітини є зв'язною ланкою між вродженим та набутим імунітетом. Назва цих клітин походить від грец. δένδρον (дендрон) — дерево, оскільки на певній стадії розвитку вони формують розгалужені відростки. У нервових клітин є схожі зовнішнім виглядом але відмінні за структурою і функціями відростки — дендрити.
Дендритні клітини можна знайти у тканинах, що контактують із навколишнім середовищем, наприклад у шкірі (тут вони називаються клітинами Лангенгарса), слизовій оболонці носової порожнини, легень, шлунка та кишківника. У незрілому стані їх можна виявити у крові.
Після взаємодії із анитигеном дендритні клітини активуються і мігрують у лімфатичні вузли, де взаємодіють із T та B-лімфоцитами, формуючи специфічну імунну відповідь.
У 2011 році Ральф Стейнман отримав Нобелівську премію за «відкриття дендритних клітин та їх ролі у специфічній імунній відповіді».[1]
