Дентон Кулі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дентон Кулі
Народився 22 серпня 1920(1920-08-22)[1][2][…]
Г’юстон, Техас, США
Помер 18 листопада 2016(2016-11-18)[4][2][…] (96 років)
Г’юстон, Техас, США[4]
Країна  США
Діяльність кардіохірург, викладач університету, хірург
Alma mater Техаський університет (1941)
University of Texas Medical Branchd
Школа медицини Джонса Гопкінсаd
Heights High Schoold
San Jacinto High Schoold
Членство Сербська академія наук і мистецтв (18 листопада 2016)
Нагороди
Автограф

CMNS: Дентон Кулі у Вікісховищі

Дентон Артур Кулі (22 серпня 1920(1920серпня22) — 18 листопада 2016) — американський кардіо- та кардіоторакальний хірург, який вперше провів операцію з пересадки людині штучного серця. Кулі також був засновником і головним хірургом Техаського інституту серця, керівником відділу серцево-судинної хірургії у клінічному партнерському медичному центрі Baylor St. Luke, консультантом із серцево-судинної хірургії у Техаській дитячій лікарні та клінічним професором хірургії у Техаському університеті охорони здоров'я Наукового центру у Х'юстоні.

Школа та початок кар'єри[ред. | ред. код]

Кулі народився 22 серпня 1920 року у Х'юстоні[5][6] та закінчив у 1941 році Техаський університет в Остіні (Юта), де він був членом братства Kappa Sigma та Texas Cowboys, грав у баскетбольній команді та займався зоологією. Він зацікавився хірургією під час кількох домедичних курсів, які він відвідував у коледжі[7], і почав свою медичну освіту у медичному відділенні Техаського університету у Галвестоні. Він здобув медичний ступінь і пройшов хірургічну підготовку у Медичній школі Джонса Гопкінса у Балтіморі, штат Меріленд, де також проходив стажування. В Університеті Джона Гопкінса він працював з доктором Альфредом Блелоком і був асистентом під час першої процедури «Blue Baby» для виправлення вродженої вади серця немовляти[8].

У 1946 році Кулі призвали на військову службу в армійський медичний корпус, де він очолив хірургічну службу у гарнізонному шпиталі у Лінці, Австрія. У 1948 році він був звільнений у званні капітана та повернувся в університет Джона Гопкінса для проходження ординатури та продовжити кар'єру як викладач хірургії. У 1950 році він переїхав до Лондона, щоб працювати з Расселом Броком[9][10][11].

Основні події кар'єри[ред. | ред. код]

У 1950-х роках Кулі повернувся до Х'юстона та став доцентом хірургії у Медичному коледжі Бейлора та працював в його дочірній установі Методичній лікарні[12]. Кулі почав працювати з американським кардіохірургом, вченим і педагогом-медиком Майклом Еллісом ДеБейкі. Протягом цього часу він займався розробкою нового методу видалення аневризми аорти, опуклих слабких місць, які можуть утворитися у стінці артерії[13].

У 1960 році Кулі продовжив практику у єпископальної лікарні Святого Луки, не полишаючи викладання у коледжі. У 1962 році на приватні кошти він заснував Техаський інститут серця і, після суперечки з ДеБейкі, залишив свою посаду у коледжі у 1969 році[9][14].

З початку 1960-х років він продемонстрував майстерність як хірурга успішно провівши низку безкровних операцій на відкритому серці пацієнтам Свідків Єгови[15].

Він з колегами працював над розробкою нових штучних клапанів серця з 1962 до 1967 рік. За цей період смертність після трансплантації клапанів серця знизилась з 70 % до 8 %[12][16]. У 1969 році він став першим кардіохірургом, який імплантував штучне серце, сконструйоване Домінго Ліоттою. Пацієнт, Гаскелл Карп, прожив після операції 65 годин[17][18]. Наступного року, у 1970 році, «він виконав першу імплантацію штучного серця людині, ставши першим хірургом, у якого на момент проведення операції не було потрібного донорського органу для пацієнта»[16].

Кулі зі студентом-медиком у березні 2015 року

13 березня 1972 року у Техаському кардіологічному інституті жителі та стипендіати Кулі заснували на його честь товариство серцево-судинної хірургії Дентона А. Кулі. Президент-засновник Філіп С. Чуа створив товариство для сприяння академічного, професійного та особистого зросту кардіохірургів США та усьому світу шляхом проведення наукових семінарів і симпозіумів. Понад 900 кардіохірургів із понад 50 країн світу є членами Товариства серцево-судинної хірургії Дентона А. Кулі. У фільмі HBO «Творіння Господнє» Кулі зіграв Тімоті Дж. Сканлін-молодший[19].

Під час президентських виборів у США 2000 року тодішній кандидат Джордж Буш попросив Кулі переглянути медичні документи кандидата у віцепрезиденти Діка Чейні, зокрема щодо стану його хронічного захворювання серця[20].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Серед інтересів Кулі були баскетбол, у який він грав у середній школі й у складі чоловічої баскетбольної команди UT (1939—1941), а також гольф, яким він захопився з юності та грав протягом 68 років. На його честь було названо тренувальний центр чоловічої та жіночої баскетбольних команд UT, павільйон Дентона А. Кулі, відкритий у 2003 році[21][22]. Серед інших зовнішніх інтересів Кулі грав на контрабасі у свінг-гурті «The Heartbeats» з 1965 року до початку 1970-х років[23].

Повідомляється, що Кулі відповів ствердно, коли адвокат під час судового розгляду запитав його, чи вважає він себе найкращим кардіохірургом у світі. — Вам не здається, що це досить нескромно? — відповів адвокат. «Можливо», — відповів Кулі. — Але пам'ятайте, що я під присягою[24].

У 1988 році Кулі подав заяву про банкрутство, посилаючись на борги за нерухомість під час падіння ринку[25].

Кулі та кардіохірург Майкл Елліс ДеБейкі мали професійне суперництво, яке тривало понад 40 років; вони примирилися у 2007 році, коли ДеБейкі було 99 років, а Кулі — 87[9][26][27]. Кулі помер 18 листопада 2016 року у віці 96 років[5][28].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б http://mobile.nytimes.com/2016/11/19/science/dr-denton-cooley-whose-pioneering-heart-surgery-set-off-a-40-year-medical-feud-dies-at-96.html?referer=https://www.google.se/
  5. а б Willerson, JT (6 січня 2017). Denton Arthur Cooley, MD. Circulation Research. 120 (1): 17—19. doi:10.1161/CIRCRESAHA.116.310451. PMID 28057783.
  6. Altman, Lawrence K. (18 листопада 2016). Dr. Denton Cooley, Whose Pioneering Heart Surgery Set Off a 40-Year Medical Feud, Dies at 96. The New York Times. Процитовано 20 листопада 2016.
  7. Legends in Medicine: Denton A. Cooley, M.D. The University of Texas medical branch. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2011.
  8. Denton A. Cooley, M.D. Biography and Interview. www.achievement.org. American Academy of Achievement.
  9. а б в Weisse, Allen B. (2012). 100,000 Hearts: A Surgeon's Memoir by Denton A. Cooley, MD. Proceedings (Baylor University. Medical Center). 25 (3): 297—299. doi:10.1080/08998280.2012.11928859. ISSN 0899-8280. PMC 3377308.
  10. DENTON A. COOLEY, M.D. americansurgical.org. American Surgical Association. Процитовано 16 серпня 2020.
  11. Denton A. Cooley, M.D. Meet Our Team / Legacy Leaders. Department of Surgery, Baylor College of Medicine. Процитовано 16 серпня 2020.
  12. а б Denton Cooley Biography – Academy of Achievement. Achievement.org.
  13. Livesay, J. J; Messner, G. N; Vaughn, W. K (2005). Milestones in Treatment of Aortic Aneurysm: Denton A. Cooley, MD, and the Texas Heart Institute. Texas Heart Institute Journal. 32 (2): 130—134. PMC 1163455. PMID 16107099.
  14. Willerson, JT (12 травня 2017). The Texas Heart Institute: Part 1-An Historical Perspective. Circulation Research. 120 (10): 1545—1547. doi:10.1161/CIRCRESAHA.117.310760. PMID 28495989.
  15. Ott, DA; Cooley, DA (1977). Cardiovascular surgery in Jehovah's Witnesses. Report of 542 operations without blood transfusion. JAMA. 232: 1256—1258. doi:10.1001/jama.1977.03280130038011.
  16. а б Archived copy. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Swartz, Mimi. The Rivalry Between Two Doctors to Implant the First Artificial Heart. www.smithsonianmag.com. Процитовано 25 березня 2019.
  18. Chappaquiddick – 1969 Year in Review – Audio. UPI.com. Процитовано 20 листопада 2016.
  19. Something the Lord Made – Full Cast & Crew, Internet Movie Database. IMDb.
  20. Cheney, R.B. ("Dick") (July 2009). Reflections of a former vice president on long-time cardiac experiences. Proceedings (Baylor University. Medical Center). 22 (3): 276—278. doi:10.1080/08998280.2009.11928531. PMC 2709093. PMID 21240297.
  21. Denton A. Cooley Pavilion. TexasSports.com. Процитовано 4 травня 2015.
  22. Longhorns' lap of luxury. espn.com. 22 жовтня 2003. Процитовано 4 травня 2015.
  23. "Dr. Denton Cooley: King of Hearts, " Innovator, Summer 2001, St. Luke's Episcopal Health System, Houston, TX.
  24. The Feud. The New York Times. 27 листопада 2007. Процитовано 19 листопада 2016.
  25. Dr. Denton Cooley Petitions For Bankruptcy Protection. The New York Times. 6 січня 1988. Процитовано 1 травня 2010.
  26. Ackerman, Todd (7 листопада 2007). Top heart surgeons Cooley and DeBakey put their decades-old feud to rest. Houston Chronicle. Процитовано 7 листопада 2007.
  27. Altman, Lawrence K. (27 листопада 2007). The Feud. The New York Times. Процитовано 16 серпня 2020.
  28. Houston heart surgeon Dr. Denton Cooley dead at 96. Abc13.com. 18 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  29. Golden Plate Awardees of the American Academy of Achievement. www.achievement.org. American Academy of Achievement.
  30. Legends and landmarks: Dr. Denton Cooley. University of Texas Athletics (англ.). Процитовано 20 серпня 2020.
  31. Announcement of the Recipients of the Presidential Medal of Freedom. www.presidency.ucsb.edu. The American Presidency Project, UC Santa Barbara. Процитовано 16 серпня 2020.
  32. Prize Winners – ISS SIC. iss-sic.com. International Surgical Society. Процитовано 16 серпня 2020.
  33. Denton Cooley, National Medal of Technology and Innovation Medicine 1998. National Science & Technology Medal Foundation. Процитовано 16 серпня 2020.
  34. Dr. Denton Cooley - Sheikh Hamdan Bin Rashid Al Maktoum Award for Medical Sciences - HMA. www.hmaward.org.ae. Процитовано 5 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]