День преподобної мучениці Євдокії
| День Євдокії | |
|---|---|
 Євдокія. Ікона XIX ст. Москва | |
| Інші назви | Явдохи |
| Місце | друга зустріч весни |
| Ким святкується | Слов'яни |
| Тип | народно-православний |
| Дата | 1 березня |
| Святкування | веснянки співали, розпалювали багаття |
| Традиції | пекли птахів з тіста, обходили будинки з благожеланнями |
День преподобної мучениці Євдокії (у народі — День Євдокії, Явдохи) — свято, що припадає на 1 березня за Григоріанським календарем, 1 (14) березня – за Юліанським календарем. Згідно з народною традицією — це перший день весни. За цим святом прогнозували погоду на весну й літо[1].
Народні вірування[ред. | ред. код]
За народними уявленнями, в цей день бабак прокидається від зимової сплячки, виходить на світ і свище три рази. Свиснувши, він знову ховається в свою нірку, лягає на другий бік і буде спати аж до Благовіщення. А ховрах тільки перевернеться на другий бік. В цей день, як вірили давні українці, повертаються з вирію ластівки.
Мати колись повчала сина:
.«Якщо побачиш ластівку, то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе»
Дитина, що її обличчя всіяне веснянками, що інакше звуться ще ластовинням, побачивши ластівку в цей день, гукає:
Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!»
Після цього біжить умиватися «весняною» водою — «щоб ластовиння не було»
Господиня, побачивши вперше ластівку в цей день, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» На тому місці ніби повинен вирости кріп.
Обряди[ред. | ред. код]
В цей день, ранком, перед сходом сонця дівки-чарівниці заклинали колись ворогів:
«щоб на дорозі не стояли та мене — хрищеную, нарожденную рабу Божу Оксану[2] — добрим словом поминали!»
Прикмети[ред. | ред. код]
- «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!»
- «Стеляться» ластівки по землі — буде погода, можна вже сіяти овес;
- «Бояться» ластівки землі — ще буде негода[3]
- Якщо розтає сніг і на вулицях стоять калюжі, то пасічники вірять, що вони матимуть так багато меду, як води.
- Якщо вітер у цей день віє з заходу або з півдня — буде врожай на збіжжя
- Якщо ж зі сходу або півночі, то буде посуха, а тому і неврожай на зернові культури
- Якщо день сонячний — уродить пшениця, якщо день понурий і небо захмарене — буде врожай на просо і гречку.
- Теплий сонячний день віщує врожай льону і коноплі.
- Якщо зранку сонячно, то ранні посіви будуть урожайні
- Сонце в обід — можна надіятися на середні посіви, а якщо цілий день небо захмарене і сонце визиратиме тільки над вечір — пізні посіви будуть урожайні.
- Якщо в цей день хуртовина, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»
У сільському господарстві[ред. | ред. код]
Від «Явдохи» городники починають сіяти капусту. Садівники зрізують сухе верховіття фруктових дерев, щоб дерева краще родили і щоб на них «нечисть не заводилась».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Кожна з дівчат вставляє своє ім'я.
- ↑ При цьому мала значення і кількість ластівок, бо ж, як відомо, «одна ластівка ще весни не робить»
Посилання[ред. | ред. код]
- Явдоха з водою — Григорій з травою [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.] — Олександр Токар
Література[ред. | ред. код]
- Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2