День преподобної мучениці Євдокії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День Євдокії
День Євдокії
День Євдокії
Євдокія. Ікона XIX ст. Москва
Інші назви Явдохи
Місце друга зустріч весни
Ким святкується Слов'яни
Тип народно-православний
Дата 1 березня
Святкування веснянки співали, розпалювали багаття
Традиції пекли птахів з тіста, обходили будинки з благожеланнями

День преподобної мучениці Євдокії (у народі — День Євдокії, Явдохи) — свято, що припадає на 1 березня за Григоріанським календарем, 1 (14) березня – за Юліанським календарем. Згідно з народною традицією — це перший день весни. За цим святом прогнозували погоду на весну й літо[1].

Народні вірування[ред. | ред. код]

За народними уявленнями, в цей день бабак прокидається від зимової сплячки, виходить на світ і свище три рази. Свиснувши, він знову ховається в свою нірку, лягає на другий бік і буде спати аж до Благовіщення. А ховрах тільки перевернеться на другий бік. В цей день, як вірили давні українці, повертаються з вирію ластівки.

Мати колись повчала сина:

«Якщо побачиш ластівку, то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе»
.

Дитина, що її обличчя всіяне веснянками, що інакше звуться ще ластовинням, побачивши ластівку в цей день, гукає:

Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!»

Після цього біжить умиватися «весняною» водою — «щоб ластовиння не було»

Господиня, побачивши вперше ластівку в цей день, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» На тому місці ніби повинен вирости кріп.

Обряди[ред. | ред. код]

В цей день, ранком, перед сходом сонця дівки-чарівниці заклинали колись ворогів:

«щоб на дорозі не стояли та мене — хрищеную, нарожденную рабу Божу Оксану[2] — добрим словом поминали!»

Прикмети[ред. | ред. код]

  • «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!»
  • «Стеляться» ластівки по землі — буде погода, можна вже сіяти овес;
  • «Бояться» ластівки землі — ще буде негода[3]
  • Якщо розтає сніг і на вулицях стоять калюжі, то пасічники вірять, що вони матимуть так багато меду, як води.
  • Якщо вітер у цей день віє з заходу або з півдня — буде врожай на збіжжя
  • Якщо ж зі сходу або півночі, то буде посуха, а тому і неврожай на зернові культури
  • Якщо день сонячний — уродить пшениця, якщо день понурий і небо захмарене — буде врожай на просо і гречку.
  • Теплий сонячний день віщує врожай льону і коноплі.
  • Якщо зранку сонячно, то ранні посіви будуть урожайні
  • Сонце в обід — можна надіятися на середні посіви, а якщо цілий день небо захмарене і сонце визиратиме тільки над вечір — пізні посіви будуть урожайні.
  • Якщо в цей день хуртовина, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»

У сільському господарстві[ред. | ред. код]

Від «Явдохи» городники починають сіяти капусту. Садівники зрізують сухе верховіття фруктових дерев, щоб дерева краще родили і щоб на них «нечисть не заводилась».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  2. Кожна з дівчат вставляє своє ім'я.
  3. При цьому мала значення і кількість ластівок, бо ж, як відомо, «одна ластівка ще весни не робить»

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2