Інавгурація президента США
Президент Сполучених Штатів Америки
англ. President of the United States | |
---|---|
Виконавча гілка уряду Сполучених Штатів Виконавчий офіс Президента | |
Стиль | Пане президент (неофіційний)[1][2][3] Його світлість[4][5][6] (дипломатичний, за межами США) |
Тип | інавгурація |
Абревіатура | П. О. Т. У. С. — англ. P.O.T.U.S. |
Член | Кабінет Рада внутрішньої політики[en] Національна економічна рада[en] Національна рада безпеки |
Резиденція | Білий дім |
Місце | Вашингтон |
Призначає | Колегія виборщиків |
Термін каденції | Чотири роки можливий другий термін |
Твірний інструмент | Конституція Сполучених Штатів |
Створення | 4 березня 1789 |
Перший на посаді | Джордж Вашингтон 30 квітня 1789 |
Платня | $ 400.000 на рік |
Вебсайт | www.whitehouse.gov |
Інавгурація президента США — урочиста церемонія присяги і вступу на посаду президента і віцепрезидента США. Проводиться між 73 і 79 днями після президентських виборів. Інавгурація відбувається на кожен новий президентський термін, навіть якщо президент залишається на посаді на другий термін.
Перша інавгурація Джорджа Вашингтона відбулася 30 квітня 1789 року. Усі наступні публічні інавгурації з 1793 до 1933 року проводилися 4 березня, за винятком 1821, 1849, 1877 та 1917 років, коли 4 березня припадало на неділю, а публічна Церемонія інавгурації відбулася у понеділок, 5 березня. З 1937 року вона відбувалася опівдні за північноамериканським східним часом 20 січня, у перший день нового терміну, за винятком 1957, 1985 та 2013 років, коли 20 січня припадало на неділю. У ті роки президентська присяга складалася в той день приватно, а потім знову на публічній церемонії наступного дня, у понеділок, 21 січня. Остання за часом президентська інавгурація відбулася 20 січня 2021 року, коли Джо Байден вступив на посаду.
Проголошення президентської присяги є єдиним компонентом цієї церемонії, передбаченої Конституцією Сполучених Штатів (стаття II, розділ перший, пункт 8). Хоча це не є конституційною вимогою, головний суддя Сполучених Штатів зазвичай приймає присягу президента. З 1789 року 15 головних суддів, один помічник судді та один суддя штату Нью-Йорк склали присягу на 59 запланованих публічних інавгураціях. Інші, окрім головного судді, склали присягу кількох із дев’яти віце-президентів, які змінили президентство після смерті чи відставки свого попередника в рамках терміну.
З моменту інавгурації Рональда Рейгана 1981 року церемонія проходила на західному фасаді Капітолію Сполучених Штатів навпроти Національної алеї з його знаковим монументом Вашингтону та меморіалу Лінкольна. З 1829 по 1977 рік більшість церемоній присяги відбувалися на платформі над сходами східного портику Капітолію. Вони також проводилися у Старій залі сенату, палаті представників та ротонді Капітолію[7]. Останньою регулярно запланованою інавгурацією, яка не відбулася в Капітолії, була четверта інавгурація Франкліна Д. Рузвельта 1945 року, яка відбулася у Білому домі.
З роками виникли різні традиції, які розширили інавгурацію від простої церемонії складання присяги до одноденної події, включаючи паради та численні світські збори. Сама церемонія транслюється у прямому ефірі через головне комерційне телебачення США та кабельні мережі новин; деякі також транслюють це у прямому ефірі на своїх веб-сайтах.
Коли президент вступає на посаду в рамках терміну, церемонія інавгурації проводиться без помпезності та помпи. Щоб полегшити швидкий перехід президента за надзвичайних обставин, новий президент складає присягу на простій церемонії та зазвичай після цього звертається до нації. Це траплялося дев'ять разів в історії Сполучених Штатів: вісім разів після того, як попередній президент помер під час перебування на посаді, і один раз після того, як попередній президент пішов у відставку.
За традицією проводиться публічно перед Капітолієм у Вашингтоні (не рахуючи випадків, коли президент вступає на посаду з поста віцепрезидента), привертає велику кількість глядачів, супроводжується програмною промовою президента, за її нагоди влаштовуються урочистий парад і бал. До 1933 року включно інавгурація проходила 4 березня, а після внесення Двадцятої поправки до Конституції — 20 січня.
- ↑ How To Address The President; He Is Not Your Excellency Or Your Honor, But Mr. President. The New York Times. 2 серпня 1891. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ USGS Correspondence Handbook - Chapter 4. Usgs.gov. 18 липня 2007. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
- ↑ Models of Address and Salutation. Ita.doc.gov. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 4 вересня 2010.
- ↑ HEADS OF STATE, HEADS OF GOVERNMENT, MINISTERS FOR FOREIGN AFFAIRS [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.], Protocol and Liaison Service, United Nations. Retrieved on November 1, 2012.
- ↑ The White House Office of the Press Secretary (1 вересня 2010). Remarks by President Obama, President Mubarak, His Majesty King Abdullah, Prime Minister Netanyahu and President Abbas Before Working Dinner. WhiteHouse.gov. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 19 липня 2011.
- ↑ Exchange of Letters. Permanent Observer Mission of Palestine to the United Nations. September 1978. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 19 липня 2011.
- ↑ Williams, Brenna Williams (16 січня 2017). Presidents change, Inauguration Day stays the same. CNN. Процитовано 29 січня 2017.
- Сайт Президента США [Архівовано 10 квітня 2011 у Wayback Machine.]