Джампаоло ді Паола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джампаоло ді Паола
італ. Giampaolo Di Paola
Джампаоло ді Паола
Прапор
35-й Міністр оборони Італії
Прапор
16 листопада 2011 — 28 квітня 2013
Попередник: Іньяціо Ла Русса
Наступник: Маріо Мауро
Прапор
30-й Голова Військового комітету НАТО
2008 — 2011
Попередник: Раймонд Ено
Наступник: Кнуд Бартельс
 
Освіта: Оборонний коледж НАТО
Ім'я при народжені: італ. Giampaolo Di Paola
Народження: 15 серпня 1944(1944-08-15) (75 років)
Торре-Аннунціата, Неаполь, Італія
Громадянство: Італія
Нагороди:
Grand Officer of the Military Order of Savoy Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого Grand Officer of the Order of Prince Henry Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Легіон Заслуг (Головнокомандувач) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США)

Медіафайли у Вікісховищі?

Джампао́ло ді Пао́ла (італ. Giampaolo Di Paola; нар. 15 серпня 1944, Торре-Аннунціата, Неаполь, Італія) — італійський військовослужбовець, політичний діяч, адмірал військово-морських сил Італії, Міністр оборони Італії (2011—2013), Голова Військового комітету НАТО (2008—2011).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Джампаоло Ді Паола на 48-й Мюнхенській конфренеції з безпеки (2012-й рік)

Джампаоло Ді Паола народився 15 серпня 1944 року в містечку Торре-Аннунціата, що в провінції Неаполь. У 1944 році здобув учений ступінь зі стратегічних і військових наук. У 1963 році пішов служити в італійський військово-морський флот, паралельно навчаючись у Військово-морській академії, яку закінчив у 1966 році. У 1967 році він взяв участь в навчаннях флоту Submarine, отримавши після успішного закінчення звання молодшого лейтенанта, а згодом (31 липня 1971 року) і звання лейтенанта.

У 1981 році проходив навчання у Військовому коледжі НАТО в Римі. До 1984 року служив офіцером з реалізації програм протичовнової оборони і підводної війни відділу перспективного планування в штаб-квартирі Стратегічного командування ОЗС НАТО в Атлантиці (Норфолк, Вірджинія).

У період з 1984 року по 1986 рік Ді Паола командував одним з фрегатів типу «Маестрале» — «Грекале». У 1986 році призначений начальником сектору розробок планів і програм в Управлінні фінансового планування Штабу ВМС Італії.

З 1989 по 1990 — командував флагманом італійського флоту авіаносцем «Джузеппе Гарібальді». У цих роках отримав звання капітана.

У 1990 році Ді Паола повернувся в штаб ВМС і був призначений виконавчим помічником заступника начальника штабу, а пізніше начальником відділення розробки військово-морських планів і концепцій. У 1993 році призначений помічником начальника штабу з планування та оперативних питань.

У 1993 році брав участь в операціях НАТО, що проходили на території колишньої Югославії, а також в операціях ООН проти піратів в Сомалі. За успішне виконання місії Ді Паола отримав звання контр-адмірала.

У 1994 році Ді Паола призначений начальником Управління оборонної політики Штабу збройних сил Італії. А з 1998 по 2001 рік був начальником канцелярії Міністра оборони Італії. На цій посаді він брав активну участь у підтримці політичних рішень щодо проведення операцій НАТО у Косово. У 1999 році отримав звання віце-адмірала.

У березні 2001 року призначений генеральним секретарем з оборони і національним директором з озброєння.

10 березня 2004 року переведений в адмірали і призначений начальником Штабу збройних сил Італії.

13 лютого 2008 року призначений Головою Військового комітету НАТО[1].

16 листопада 2011 року Ді Паола був призначений Міністром оборони Італії в уряді Маріо Монті[1]. Перебуваючи на час призначення з місією в Афганістані, був приведений до присяги тільки 18 листопада[2].

Джампаоло Ді Паола (ліворуч) під час засідання НАТО на рівні міністрів оборони (Брюссель, 21 лютого 2013

Джампаоло Ді Паола другий в історії Італії міністр оборони, який зайняв цей пост, будучи військовим. Останній раз військовим, який займав цей пост, був генерал-лейтенант Доменіко Корціоне (Міністр оборони в 1995—1996 рр.).

Ді Паола одружений і має двох дочок. Він вільно говорить англійською, французькою та іспанською мовами. Його інтереси: образотворче мистецтво, література і класична музика, катання на лижах і альпінізм.

Нагороди[ред. | ред. код]

Стрічка Назва
Grande ufficiale BAR.svg Військовий орден Італії
Cordone di gran Croce OMRI BAR.svg Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
Mauriziana BAR.svg Маврікіанська медаль
Medaglia al merito di lungo comando nell'esercito 20 BAR.svg Медаль «al merito di lungo comando nell'esercito»
Medaglia d'onore per lunga navigazione marittima 10 BAR.svg Медаль «d'onore per lunga navigazione marittima»
Anzianità di servizio 40 BAR.svg Медаль «Anzianità di servizio»
OPMM-gcX.svg Орден Заслуг «pro Merito Melitensi»
Order of St. Gregory the Great.png Орден святого Григорія Великого
Sacro Militare Ordine Costantiniano di San Giorgio.png Орден Святого Георгія
Legion Honneur Commandeur ribbon.svg Орден Почесного легіону
US Legion of Merit Commander ribbon.png Легіон Заслуг
Ordre national du Merite Commandeur ribbon.svg Орден «За заслуги» (Франція)
Jugoslavia 222.png Пам'ятна медаль Мальтійського Ордену
PRT Order of Prince Henry - Grand Officer BAR.png Орден Інфанта дона Енріке
UNMIK Medal bar.gif Медаль UNMIK

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Tom Kington (16 November 2011). Di Paola Named New Italian Defense Minister. Defense News. Rome. Процитовано 26 August 2013. 
  2. Andrew Frye; Sonia Sirletti (28 April 2013). Letta Appointed Prime Minister, Italy Gets New Government. Bloomberg. Процитовано 7 September 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]