Джозая Флінт
| Джозая Флінт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Josiah Flynt | ||||
 | ||||
| Народився |
23 січня 1869 або 1869[1][2] Епплтон | |||
| Помер |
20 січня 1907 або 1907[1][2] Чикаго, Іллінойс, США | |||
| Поховання | Rosehill Cemeteryd[3] | |||
| Країна |
 США | |||
| Діяльність | прозаїк-романіст, автор щоденника, письменник, журналіст | |||
| Alma mater | HU Berlin | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1899 | |||
| Батько | Oliver A. Willardd | |||
| Мати | Маррі Банністер Віллард | |||
| Автограф |
.png) | |||
|
| ||||
 Джозая Флінт у Вікісховищі | ||||
Джозайя Флінт (повне ім'я Джозайя Флінт Віллард; 23 січня 1869 — 20 січня 1907) — американський соціолог і письменник.
Біографія[ред. | ред. код]
Флінт народився в Епплтоні, штат Вісконсін,[4] у родині Олівера та Мері Банністер Віллард.[5] Його батько був редактором місцевої газети.[5] Племінник Френсіс Віллард, відомої американської громадської діячки, феміністки і суфражистки, просвітительки і реформаторки,[6] двоюрідний брат американського режисера Банністера Мервіна. Його першим спогадом була втеча від медсестри після того, як його побили «за якусь дрібну провину»; втеча принесла йому «… міру чистої радості».[5]
Батько Вілларда помер у березні 1878 року.[5] Перебуваючи на вихованні матері та бабусі, він часто тікав. Його відправили жити в маленьке містечко Небраска та пансіон штату Іллінойс.[5] У 1884 році, коли його мати та сестри виїхали до Європи, його відправили до коледжу в Іллінойсі, де він досяг успіху в історії та сучасних мовах.[5] Флінт назавжди покинув коледж, посівши третє місце в конкурсі есе.[5]
Потім він був замішаний у крадіжці, зрештою був відправлений до виправної школи на рік.[5] Він утік, пробрався до Західної Вірджинії та почав восьмимісячне бродяжництво, яке сприяло його письменницькій кар'єрі та збагатило досвід про бродяг.[5]
Після цього він поїхав до Європи до матері.[5] Він здобув освіту в Університеті Фрідріха Вільгельма (у Берліні) з 1890 по 1895 рік.[4] Перебуваючи в Європі, він відвідав Англію, Швейцарію, Італію та Росію. Серед світил, з якими він зустрічався, були Лев Толстой та Генрік Ібсен.[5]
У Петербурзі він вперше потрапив під поліцейський рейд.[5] Незабаром після повернення до Сполучених Штатів у 1898 році він отримав запрошення від керівника залізниці Л. Ф. Лорі повернутися до бродяжництва і шпигувати за бродягами, які користуються залізницею, а також за приватними поліцейськими, які повинні були стежити за дотриманням правил боротьби з бродягами. Через місяць після цього він вирішив, що зможе виконувати цю роботу, їдучи з комфортом як пасажир.[5]
Після кількох років бродяжництва він опублікував у 1899 році «Поневіряння з волоцюгами». Його подальші твори, присвячені нижчому та злочинному класам, включають The Powers that Prey (1900), збірку оповідань, написаних у співпраці з Альфредом Ходдером (під псевдонімом Френсіс Волтон), Notes of an Itinerant Policeman (1900), The World of Graft (1901), том оповідань, і «Маленький брат» (1902) — його єдина спроба в художній прозі. Його ім'я увіковічене в анналах художньої літератури: Джек Лондон присвятив роман «Дорога» на його честь. Помер у Чикаго.[4]
Уіллард був завзятим курцем з дев'яти років і давнім алкоголіком. У тридцять сім років він захворів на пневмонію. Він перебував у Чикаго з завданням для Cosmopolitan, працював над історією про азартні ігри в більярд, коли захворів, зачинився в готельному номері й залишався там до смерті.[5]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б (not translated to mul) Проєкт Гутенберг — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 1971.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Josiah Flynt, Tramp, Is Dead in Chicago. The Pittsburgh Post. 22 січня 1907. с. 4. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Ito, Robert (June 2011). An Occasional Hobo. The Believer. San Francisco: McSweeney's.
- ↑ https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/oi/authority.20110803122532262
|
