Джон Стінен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Стінен
нід. John Stienen
Ім'я при народженні нід. Johannes Martinus Stienen[1]
Прізвисько John
Псевдо John M. Stienen[1]
Народився 1972[1]
Країна  Нідерланди
Діяльність державний службовець, історик, волонтер
Alma mater Технічний університет Ейндговена[2]
Науковий ступінь Магістр наук[d][2] (31 серпня 2002)
Нагороди
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Йоганнес Мартінус Стінен (також Джон Стінен, нід. John Stienen; 1972) — нідерландський державний службовець, історик і волонтер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джон Стінен отримав ступінь магістра наук з інженерії менеджменту в Технічному університеті Ейндховена. Стінен працює старшим радником з питань політики в Міністерстві внутрішніх справ і відносин королівства Нідерланди. Працював у Європейській комісії в Брюсселі.[3][4]

Діяльність

[ред. | ред. код]

З початку 21-го століття Джон Стінен є радником Фонду «Супутник», який надає допомогу та реалізує проєкти в Україні.[4]

Серед іншого, він брав участь у проєктах в рамках програми LOGO-East Асоціації нідерландських муніципалітетів. Ця програма була спрямована на підвищення якості місцевих послуг у країнах, які опинилися на нових зовнішніх кордонах Європейського Союзу після його розширення, в тому числі в Україні. Проєкти, в яких Стінен брав участь через «Супутник», реалізовувалися у 2006-2009 роках у Ромнах. Їх реалізовували посадовці з Влардінгена та його міста-партнера Моравської Тржебової в Чехії.[5]

У 2013-2015 роках Стінен проводив аналіз якості українських проїзних документів за дорученням МОМ у зв'язку з бажанням українського уряду запровадити безвізовий режим з ЄС для громадян України.[6]

Під час цієї роботи він став свідком Євромайдану, про який висвітлював у різних нідерландськомовних ЗМІ

З 2006 року Стінен є спостерігачем від ОБСЄ на кількох виборах, у тому числі на виборах президента України у 2019 році.[7]

Він публікує статті на різні теми, в тому числі на українську тематику, пов'язану з Бенілюксом, наприклад, про бельгійця Альберта Газенбрукса, який під час Другої світової війни був на боці УПА, або з українським визвольним рухом у 20-му столітті.[8][9][10]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в https://isni.org/isni/0000000392134323
  2. а б https://www.ica-it.org/index.php/conferences/speaker-profiles/201-john-stienen
  3. Stienen, Mr. John. ica-it.org (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 11 червня 2024.
  4. а б Віталій Корж (23 вересня 2008). Тут будується майбутнє країни. golos.com.ua. Голос України. Архів оригіналу за 9 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  5. Проект Run 4 Romny. reabromny.at.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 9 червня 2024.
  6. МОМ активно підтримує зусилля Уряду України із реалізації Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. ukraine.iom.int. МОМ. 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
  7. Постанова Центральної виборчої комісії від 15 квітня 2019 року № 810 «Про реєстрацію офіційних спостерігачів від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року»
  8. Катерина Ющенко (11 червня 2011). Радіостанція УПА "Афродита": "Ви чуєте голос вільної України..." istpravda.com.ua. Історична правда. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 9 червня 2024.
  9. Забужко, Оксана (2012). З мапи книг і людей. Друкарня "Рута". ISBN 978-966-2771-02-2.
  10. Бельгієць в УПА: історія радіодиктора Газенбрукса. 5 канал. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 9 червня 2024.
  11. Наказ МОУ від 19 серпня 2019 року № 465

Посилання

[ред. | ред. код]