Джордж Генрі Макензі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Генрі Макензі
Оригінал імені англ. George Henry Mackenzie
George Henry Mackenzie.jpg
Країна Flag of the United States.svg США
Дата народження 24 березня 1837(1837-03-24)
Норт-Кессок
Дата смерті 14 квітня 1891(1891-04-14) (54 роки)
Нью-Йорк

Джордж Генрі Макензі (англ. George Henry Mackenzie) (24 березня 1837 Норт Кессок, Шотландія −14 квітня 1891 Нью-Йорк) — американський шаховий майстер шотландського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Маккензі вчився переважно в Абердині, в школі грамоти, коледжі Марішаль та Абердинському університеті. Але крім того він навчався в Руані (Франція) і Щецині (Пруссія) від 1853 до 1855 року[1]. В 1856 році у віці 19 років пішов на службу до Королівського стрілецького корпусу в чині енсина. Невдовзі його полк направили до мису Доброї Надії, а звідти до Індії[1]. Він вирушив до Англії 1858 року, отримавши звання лейтенанта. В 1861 році продав свій чин і звільнився з армії.[1] Маккензі почав займатися шахами в 1853, а 1862 року виграв гандикап турнір в Лондоні[1], де переміг Адольфа Андерсена[2].

1863 року, під час Громадянської війни, переїхав до Сполучених Штатів. Воював на боці Союзу, отримавши звання капітана в 10-му полку негритянських військ Сполучених Штатів[3][4]. Проте, 16 червня 1864 його оголошено як дезертира по армії[4]. В 1865 році Маккензі прибув до Нью-Йорка, де він почав вести шахову рубрику в газеті Turf, Field, and Farm. Посідав перші місця на щорічних змаганнях Ньюйоркського шахового клубу в 1865, 1866, 1867 і 1868 роках.

Смерть[ред.ред. код]

Маккензі помер у готелі Купер Юніон 14 квітня 1891[2], але причина смерті викликає значні спекуляції[5]. Газета Нью-Йорк Таймс повідомила 27 квітня 1890, що Макензі страждає від туберкульозу і 15 квітня 1891, в день після його смерті, відзначила, що безпосередньою причиною смерті було запалення легенів,[5] зазначивши, що його стан погіршився через лихоманку, яку він підхопив під час відвідин Гавани. Проте, 29 квітня 1891 НД опублікувала доповідь доктора С. Б. Міндена, який був відвідав Макензі перед смертю. Той стверджував, що капітан покінчив життя самогубством шляхом передозування морфіну, який він просив раніше, щоб полегшити біль від туберкульозу, але доктор Мінден відмовився.[5] Слідчий, який вів цю справу, відхилив це твердження як сміховинне, наполягаючи на тому, що туберкульоз був причиною смерті.[5]

Шахова кар'єра[ред.ред. код]

Макензі був провідним американським шахістом відтоді як емігрував туди 1863 року й майже до самої смерті 1891[2]. Впродовж п'ятнадцяти років (від 1865 до 1880) Макензі посів підряд тринадцять перших місць на турнірах, при цьому вигравши шість з семи матчів і лише один звівши внічию. Його успіхи в США включають перші місця в Клівленді 1871, Чикаго 1874, і Нью-Йорку 1880 (другий, третій, п'ятий та Американські шахові конгреси відповідно). В 1878 Макензі почав отримувати запрошення грати на провідних міжнародних турнірах у Європі.

Згодом він грав у багатьох турнірах, як вдома, так і за кордоном. 1878 року розділив 4-5-е місця в Парижі. В 1882 розділив четверту сходинку у Відні (Вільгельм Стейніц та Шимон Вінавер виграли). 1883 5-7-е в Лондоні (переможець Йоганн Цукерторт). 1885 року посів 4-е місце в Герефорді (Джозеф Генрі Блекберн виграв), і взяв сьомий приз в Гамбурзі 1885 (Ісидор Ґунсберґ виграв). В 1886 він розділив 7-8-му сходинки у Лондоні.

Нарешті, капітан Макензі досяг вершини своєї шахової кар'єри, вигравши перший приз на п'ятому Чемпіонат Німеччини в Франкфурті-на-Майні 1887, випередивши Блекберна, Цукерторта, Бертольда Енґліша, Міксу Вайсса, Курта фон Барделебена, Зіґберта Тарраша і Луї Паульсена . 1888 року в Глазго він виграв п'ятий чемпіонат Шотландії з результатом 4-0 = 2[6][7]. Самуель Ліпшуц змінив його на посту чемпіона США з шахів у 1890.

Попри те, що свою єдину міжнародну перемогу він здобув у Франкфурті 1887, Макензі часто посідав високі місця впродовж всієї кар'єри[2]. У матчевій грі 1886 року він переміг іншого провідного майстра тих часів, Самуеля Ліпшуца з рахунком 5-3 = 5[8]. Того ж року зіграв унічию в Лондоні проти одного з провідних європейських майстрів Амоса берна з рахунком +4-4 = 2[2][9]. Попри ці успіхи, його не вважали серйозним претендентом на титул чемпіона світу, який належав Стейніцу. Його турнірні результати були нижчі ніж показали Стейніц, Цукерторт, Блекберн і Тарраш у 1880-х, а його особистий рекорд проти Стейніца — +1-6 = 3[10].

Таблиця результатів[ред.ред. код]

Рік Місто Турнір/Матч + - = Результат Місце
1868 Матч проти Чарльза Стенлі 2 1 0 2 з 3
1871 Клівленд 2-й Американський шаховий конгрес з 1
1874 Чикаго 3-й Американський шаховий конгрес з 1
1878 Париж з 4-5
1880 Нью-Йорк 5-й Американський шаховий конгрес з
1881 Матч проти Макса Джадда 7 5 1 7½ з 13
1882 Відень з 4-5
1883 Матч проти Вільгельма Стейніца 1 3 2 2 з 5
Лондон з 5-7
1886 Матч проти Самуеля Ліпшютца 5 3 5 7½ з 13
Матч проти Амоса Берна 4 4 2 5 з 10
1887 Матч проти С. Гольмайо 5 2 1 5½ з 8
Матч проти С. Гольмайо 5 0 1 5½ з 6
Франкфурт-на-Майні 5-й конгрес Німецького шахового союзу 13 3 4 15 з 20 1
1888 Матч проти С. Гольмайо 7 4 1 7½ з 12
Бредфорд з 2
1890 Манчестер з 3-4
з

Знамениті поєдинки[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
g8 чорна тура
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний ферзь
d7 чорний слон
f7 чорний пішак
g7 чорний король
h7 чорний пішак
c6 чорний пішак
d6 чорний слон
f6 чорний пішак
g6 чорний кінь
d5 чорний пішак
h5 білий ферзь
d4 білий пішак
f4 білий пішак
h4 білий кінь
d3 білий слон
f3 біла тура
g3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
f1 біла тура
g1 білий король
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Позиція після 16...Rag8

Макензі-Джеймс Мезон, Париж 1878[11]
1.e4 e6 2.d4 d5 3.Nc3 Nf6 4.exd5 exd5 5.Nf3 Bd6 6.Bd3 O-O 7.O-O Nc6 8.Bg5 Ne7 9.Bxf6 gxf6 10.Nh4 Kg7 11.Qh5 Rh8 12.f4 c6 13.Rf3 Ng6 14.Raf1 Qc7 15.Ne2 Bd7 16.Ng3 Rag8 (see diagram) 17.Qh6+!! Kxh6 18.Nhf5+ Bxf5 19.Nxf5+ Kh5 20.g4+ Kxg4 21.Rg3+ Kh5 22.Be2# 1-0

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г The Record of Mr. George Henry Mackenzie. Brooklyn Daily Eagle. 3 March 1888: 1. . From Harper's Magazine
  2. а б в г д Arthur Bisguier and Andrew Soltis, American Chess Masters from Morphy to Fischer (1974), pp. 36-37
  3. Житомир шаховий
  4. а б Edward Winter's Chess Notes 5785
  5. а б в г Edward Winter, Chess Notes 7772:GH Mackenzie's Death
  6. 1888 Scottish Championship
  7. Ken Whyld,Chess, The Records (1986), p. 150
  8. 365Chess.com
  9. George Henry Mackenzie Chessgames.com
  10. Steinitz versus Mackenzie stats Chessgames.com
  11. Mackenzie vs. Mason, Paris 1878

Посилання[ред.ред. код]