Дзюбина Степан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Степан Дзюбина
Отець-митрат Степан Дзюбина
Народився11 листопада 1913(1913-11-11)
Гладишів, Ґміна Устя-Горлицьке, Республіка Польща
Помер10 серпня 2004(2004-08-10)[1] (90 років)
Перемишль
ПохованняГоловний цвинтар у Перемишліd
Діяльністьканонік
Alma materПеремишльська греко-католицька семінарія
Конфесіякатолицька церква

Степан Дзюбина (11 листопада 1913(19131111), Гладишів Горлицького повіту, тепер Польща — 10 серпня 2004, Перемишль, Польща) — церковний і суспільний діяч у Польщі, зокрема на Лемківщині, священник, отець-митрат УГКЦ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 листопада 1913 у с. Гладишів Горлицького повіту, тепер Польща. Від п'ятого класу навчався в Горлицькій польській гімназії, після її закінчення (1932) вступив до греко-католицької семінарії в Перемишлі. 13 березня 1938 р. єпископом Йосафатом Коциловським висвячений на священника.

  • 1938—1939 — помічник пароха в с. Ждиня, Горлицький деканат. Організував драматичний гурток, хор.
  • 1939—1941 — адміністратор с. Явірки, Мушинський деканат.
  • 1941—1942 — адміністратор с. Злоцьке, Мушинський деканат.
  • 1942—1945 — адміністратор м. Криниця, Мушинський деканат. У спорудженій ним каплиці вів науку для учнів Української учительської семінарії.
  • 1945—1947 — адміністратор м. Нова Весь, Мушинський деканат.
  • 1946—1947 — виконував обов'язок декана Мушинського деканату.
  • 1947—1948 — в'язень карального табору Явожно.
  • 1949—1952 — докторські студії у Варшавському Університеті (ВТК), згодом звільнений і висланий з Варшави.
  • 1952—1957 — капелан Сестер Уршулянок у Слупську, душастирська поміч у Хшанові.
  • 1957—1977 — душпастир греко-католицької станиці м. Білий Бір, душпастир-помічник станиць: Битів, Квасово, Славно, Лємборк.
  • 1977—1981 — Генеральний Вікарій для українців греко-католиків у Польщі з осідком у Перемишлі.
  • 1981—1982 — Капітульний Вікарій — Капітула в Перемишлі.
  • 1982 — пенсіонер у Перемишлі.

10 серпня 2004 року впокоївся в Бозі, у Перемишлі, на 91-му році свого Богопосвяченого життя, та 66 році священства[2].

Титули

[ред. | ред. код]
  • 10 вересня 1965 — іменований Декретом Примаса Польщі дійсним крилошанином греко-католицької Капітули в Перемишлі.
  • 18 грудня 1975 — іменований Кустошем греко-католицької Капітули в Перемишлі.
  • 07 січня 1976 — іменований Святим Отцем Павлом VI капеляном з титулом Папського Прелата.
  • 14 червня 1977 — іменований Декретом Примаса Польщі на підставі спеціального уповноваженого Апостольської Столиці Генеральним Вікарієм для українців греко-католиків у Польщі.
  • 20 липня 1977 — іменований Препозитом греко-католицької Капітули в Перемишлі з титулом Архипресвітера.

Праці

[ред. | ред. код]
  • У 1995 році видав друком книгу спогадів «І стверди діло рук наших», у якій вміщено 172 документи й 135 документальних світлин[3].
  • У 1997 році вийшла друком друга книжка — збірник 32 проповідей[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б MAK
  2. + Ks. mitrat STEPAN DZIUBYNA. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 14 червня 2022.
  3. Дзюбина, С. І стверди діло рук наших [Текст]: спогади / С. Дзюбина; Ред. Б.Гук ; Вст. ст. авт. — Варшава: Укр. архів, 1995. — 532 с. : іл. ISBN 83-86112-05-0
  4. Дзюбина С. Проповіді [Текст] . — Львів: Свічадо, 1997. — 197 с. ISBN 966-561-030-9

Джерела

[ред. | ред. код]