Дибковський Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Дибковський
Народився 12 липня 1836(1836-07-12)
Київ
Помер 12 червня 1870(1870-06-12) (33 роки)
Київ
Країна  Російська імперія[1]
Діяльність лікар, фармацевт, педагог, військовий лікар
Alma mater Київський університет Св.Володимира
Науковий ступінь доктор медицини
Заклад Полтавський піхотний полк[1]

Дибковський Володимир Іванович (12 липня 1836, м.Київ – 12 червня 1870, с.Гвоздів) – український вчений, лікар, один із основоположників фармакології серцево-судинної системи.

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Дибковський народився у Києві 12 липня 1836 року в дворянській сім’ї. Початкову освіту здобув в Київській 2-й гімназії. В 1853 році вступив до Київського університету Св. Володимира на медичний факультет, котрий у 1858 році закінчив з відзнакою.

Після навчання був призначений батальйонним лікарем в Полтавський полк, але в цьому ж році переведений в Петербурзький сухопутний клінічний госпіталь, щоб мати змогу готуватися до докторського іспиту та писати дисертацію.

1861 року В.І. Дибковський захистив дисертацію на здобуття сту­пеня доктора на тему “Фізіологічне дослідження отрут, що специ­фічно діють на серце” у Медико-хірургічній академії (м.Санкт–Петербург) медицини під керівництвом російського фармаколога, токсиколога і судового медика Є.В. Пелікана. Даною працею він заклав основи фармакології серцево-судинних засобів. Його дисертація була високо оцінена російськими вченими І.М. Сєченовим та С.П. Боткіним.

У 1864 році за клопотанням Київського університету Дибковский був переведений на службу до міністерства народної освіти Російської імперії і в цьому ж році відправлений за кордон для подальшого навчання. Після повернення із закордонного відрядження, де В.І. Дибковський удосконалювався по експериментальній фізіології і фізіологічній хімії, і прочитання пробної лекції на тему: „Про вплив депресорного нерва на кровообіг” з демонстрацією відповідного досліду, у 1868 році  його обирають на посаду прозектора кафедри фізіології.

В 1868 році В.І. Дибковський був обраний професором кафедри фармакології і загальної терапії Київського університету Св. Володимира за рекомендаціями терапевта В.Т. Покровського і фізіолога В.Б. Томса.

Професором В.І. Дибковським та його учнями проведені фундаментальні дослідження з токсикології фосфору, які узагальнені у роботі „До теорії гострого отруєння фосфором”, експериментально обґрунтовані особливості всмоктування твердих та рідин­них тіл з плевральної порожнини. Також були проведені дослідження з вивчення впливу значної кількості препаратів (ангар, гелебор, дигіталін та інші) на роботу серця. В хронічному експерименті досліджена реакція клітин центральної нервової системи на різні зовнішні подразники з використанням метода „вікна”, зробленого в твердій оболонці головного мозку.

12 червня 1870 р. раптово помер по дорозі до Києва в с.Гвоздів. Рання смерть не дозволила В.І. Дибковському закінчити розпочаті дослідження. Його учні (В. Яновський, М. Коробкін, І. Мак­симович, Л. Федоров, О. Мочутковський та ін.) вивчали фармакодинаміку атропіну, апоморфіну, деяких органічних сполук, виконали оригі­нальні дослідження з загальної фармакології.

“Лекції з фармако­логії”[ред. | ред. код]

Підручник “Лекції з фармако­логії”, написаний В.І. Дибковським, став посібником для кількох поколінь лікарів. Перше видання даної праці вийшло в 1871 році, через рік після смерті В.І. Дибковського (підручник витримав чотири видання). Передмову до підручника написали професори університету Святого Володимира: анатом В.О. Бец, гістолог П.І. Перемежко і терапевт Н.А. Хржонщевський.

В “Лекціях з фармако­логії” було подано класифікацію лікарських засобів, обґрунтовано закономірності взаємодії лікарських речовин і організму, описано вплив препаратів на різні системи. Також розглянуто питання загальної фармакології, зокрема залежність дії лікарських речовин від їх фізико-хімічних властивостей, від стану організму.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Дыбковский, Владимир Иванович // Русский биографический словарьСПб: 1905. — Т. 6. — С. 729–730.