Дифенбахія
| Дифенбахія | |
|---|---|
| |
| Dieffenbachia seguine | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Кліщинцеві (Araceae) |
| Підродина: | Aroideae |
| Триба: | Dieffenbachieae |
| Рід: | Дифенбахія (Dieffenbachia) Schott |
| |
 Вікісховище: Dieffenbachia
| |
Дифенбахія (Dieffenbachia) — рід вічнозелених рослин родини кліщинцевих, поширених у тропіках Південної Америки. Налічує від 66 видів[1].
Рід названий на честь Йозефа Диффенбаха (1796—1863), австрійського садівника, який обіймав посаду старшого садівника імператорського ботанічного саду в Палаці Шенбрунн у Відні.
Для багатьох видів характерні великі строкаті подовжено-овальні листи, у зв'язку з чим багато видів дифенбахії вирощуються як декоративно-листяні кімнатні рослини, використовуються для озеленення інтер'єрів (культивується вже протягом 150 років).
У той же час дифенбахію не можна назвати невибагливою рослиною. В умовах недостатньої освітленості або прохолодної температури в кімнаті листя починає жовтіти. Не рекомендується тримати цю рослину в прохолодних кімнатах або у місцях з недостатнім освітленням.
Рослина має товсте соковите стебло. Точка зростання розташовується на верхівці пагона, але деякі види здатні утворювати кущі.
Дифенбахії досить швидко ростуть. У хороших умовах щотижня з'являється новий лист, а коли він розгортається, усередині виявляється верхівка наступного. Потужні сорти до п'яти років досягають двох і більше метрів у висоту, сорти дрібніші витягуються до метра.
У хороших умовах дифенбахія цвіте навесні суцвіттям, яке з'являється в пазусі листа. Суцвіття має зелено-кремовий відтінок. Цвіте рослина всього кілька днів, після чого квітка в'яне.
Дифенбахія Барагуіна (Dieffenbachia baraquiniana). На сніжно-білих ніжках розташоване темно-зелене листя, на якому яскраво виділяються рідкісні білі плями неправильної форми і біла середня жилка.
Дифенбахія Леопольда (Dieffenbachia leopoldii W.Bull). Стебло коротке, до 5 см заввишки та 1,5-2 см у діаметрі. Ніжки утричі коротші за листя, блідо-зелені, з лілуваті плямами. Листова пластинка широко-еліптична, темно-зелена, з білою головною жилкою, до 35 см довжиною та 10-15 см шириною. Квітки зібрані в суцвіття-качан, оточене білим листом-покривалом до 17 см довжиною. Батьківщина — Коста-Рика.
Дифенбахія Сегуіна (Dieffenbachia seguine (Jacq.) Schott). Характеризується широкою листовою пластинкою та малим числом білих плям. Число бічних жилок не більше 9-12.
Сік багатьох рослин цього роду досить отруйний. Клітини містять оксалат кальцію у вигляді довгих голок як захисний механізм[2]. При проковтуванні можуть виникати пухирі та набряк у роті[3]. Механізм токсичної дії не вивчений до кінця, але вважається, що кристали оксалату кальцію не є визначальним чинником запалення, а діють спільно з протеолізними ферментами[4][2].
- ↑ Список видів на сайті GRIN [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б Unlu, Ummuhan; Kocabaş, Aytaç (15 травня 2020). Dieffenbachia plant poisoning cases and effects on human health. Anatolian Journal of Botany. 4 (1): 65—68. doi:10.30616/ajb.682862. ISSN 2602-2818.
- ↑ Chair of Drug Toxicology, School of Exact and Natural Sciences, University of Morón, Buenos Aires, Argentina. Centre for Scientific Research and Experiential Learning, University of Morón, Buenos Aires, Argentina.; Gallo, Ignacio M.; Caresana, Ana M.; Chair of Drug Toxicology, School of Exact and Natural Sciences, University of Morón, Buenos Aires, Argentina. Centre for Scientific Research and Experiential Learning, University of Morón, Buenos Aires, Argentina. (30 червня 2024). Poisoning due to ornamental plants belonging to the Araceae family: Review of botanical and toxicological aspects relevant for clinical practice. The Poison. 1 (2): 50—56. doi:10.62129/NVKD2964.
- ↑ Kuballa, Bernard; Lugnier, Alain A.J.; Anton, Robert (1981-05). Study of Dieffenbachia-induced edema in mouse and rat hindpaw: Respective role of oxalate needles and trypsin-like protease. Toxicology and Applied Pharmacology (англ.). 58 (3): 444—451. doi:10.1016/0041-008X(81)90097-1.
- Дифенбахія // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 101. — 224 с.
- Дифенбахія // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 103. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Догляд за дифенбахією та її види [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]