Дмитрук Андрій Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрук Андрій Всеволодович
Andriy Dmytruk.jpeg
Андрій Дмитрук на відкритті «Світлиці фантастики», 2013 р.
Ім'я при народженні Дмитрук Андрій Всеволодович
Народився 10 липня 1947(1947-07-10) (71 рік)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник-фантаст, сценарист
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів українська, російська
Роки активності 1963 —
Жанр Фантастика

Андрі́й Все́володович Дмитру́к (*10 липня 1947, Київ) — український письменник-фантаст і сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Києві. Закінчив ВДІК.

Творчість[ред. | ред. код]

Написав понад сотню сценаріїв науково-популярних, документальних і художніх фільмів.

Перша публікація — оповідання «Міраж» (1963). У 1967 році в київському видавництві «Веселка» вийшла його перша книга — збірник коротких оповідань «Велика місія цивілізаторів». Активно публікувався в 19701980-х роках, написав кілька десятків оповідань українською та російською мовами.1990 року опублікував збірку «Сліди на траві». Усього випустив п'ять фантастичних збірок (дві українською та три російською мовами).

У 1996 р. вийшов роман «рос. Битва богов»; у 2012 р. — роман «рос. Смертеплаватели».

У 2016 році вийшли фантастична повість "рос. История сердобольного вампира" та книга-документ "Мы - дети Днепра".

У 2018 р. — вийшов роман "Защита Эмбриона".

Був учасником Першої Всесоюзної наради КЛФ у Києві.

Робота в ЗМІ[ред. | ред. код]

Працював оглядачем Українського телебачення, був автором і головним ведучим передачі «Свічадо. Реальність неможливого» (на каналі УТ-1) про загадки і таємниці минулого. Багато років збирає унікальну картотеку, де зібрані тисячі фактів про таємниче і загадкове. Був автором і головним ведучим ще кількох телепрограм Національної телекомпанії України, автором та ведучим документальних телефільмів на каналі UA.Перший. З 2006 року — головний редактор журналу «Искатель. Украина». З лютого 2017 року — президент благодійного фонду ім. Володимира Фролькіса, що підтримує досліди українських вчених в галузі подовження людського життя.

Веде передачу «Кремнієва долина на Дніпрі» ГО «Український вибір» Віктора Медведчука [1].

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Письменник сповідує проросійські погляди. Вважає, що з 1991 року в Україні панує «укронацизм»[2], тоді ж відбувся процес її "виламування з загальноросійського космосу"[3]. Українську мову називає «мовою»[4]. Сумнівається в політиці русифікації та утисках української культури за часів Російської імперії та в Радянському Союзі[5].

За власними словами

« Розпад СРСР сприйняв, як особисту катастрофу; з тих пір відчуваю себе емігрантом в незнайомій і досить моторошній країні, вірніше - висланим насильно ...[6]. »

На своїй сторінці в соціальній мережі «В Контакте» регулярно поміщав матеріали антиукраїнського змісту. Прибічник федералізації і двомовності в Україні, вступу до Митного Союзу. Проросійські акції називав «визвольним поривом сходу» [7], схвалював "подвиги" сепаратистів [8]. 2 травня 2014 року розмістив на своїй сторінці петицію до Володимира Путіна з просьбою ввести «миротворчий контингент» в Україну [9].

У вересні 2017 року підтримав ініціативу Яна Таксюра[ru] з приводу відміни закриття Російського Центра науки і культури в Києві[10].

Твори[ред. | ред. код]

  • 1967 Велика місія цивілізаторів: Науково-фантастичні оповідання
    • Міраж — с.5-15
    • Альбертів злочин — с.16-22
    • Спадкоємці — с.23-28
    • Хрестоносець — с.29-35
    • Ніч — с.36-44
    • Король твіста — с.45-54
    • Зйомочний майданчик — с.55-66
    • Порушення закону — с.67-73
    • Пустощі: Оповідання-жарт — с.74-84
    • Волохатий хлопець — с.85-89
    • Велика місія цивілізаторів — с.90-104
    • Творення світу: Феєрія — с.105-115
  • 1982 Аурентина: Науково-фантастичні оповідання
    • Аурентина — с.3-20
    • Доброго ранку, химери! — с.21-53
    • Лісовий цар — с.54-68
    • Дорога до джерела — с.69-91
    • Диво — с.92-99
    • Двобій — с.100-116
    • Відповідний візит — с.117-127
    • Повернення Регіса — с.128-140
  • Щоденник Стівена Шейкера: Науково-фантастичне оповідання // Знак зодіака. — К.: Веселка, 1965 — с.43-63
  • Нуль-бар'єр: Науково-фантастичне оповідання // Позивні Альфи Лебедя. — К.: Веселка, 1966 — с.98-105
  • Кінь білий і кінь гнідий: Фантастичне оповідання / Пер. з російської С. Гайдук // Пригоди, подорожі, фантастика-79. — К.: Молодь, 1979 — с.115-127
  • Відвідини самітника: [Оповідання] // Пригоди, подорожі, фантастика-81. — К.: Молодь, 1981 — с.49-62
  • Усміх капітана Дарванга: Оповідання // Пригоди, подорожі, фантастика-83. — К.: Молодь, 1983 — с.167-179
  • Форміка: Оповідання // ППФ (Пригоди, подорожі, фантастика)-85. — К.: Молодь, 1985 — с.113-129
  • Таємниця абата Монитессюї: Повість // Дніпро, 1987, № 7 — с.
  • Гостинець для президента. — К.: Радянський письменник, 1989 — с.137-193
  • Священна відеохроніка: Оповідання / Пер. Зінаїди Клещенко // Пригоди, подорожі, фантастика-90. — К.: Молодь, 1990 — с.102-124
  • Сон про лісове озеро: Повість / Мал. О. О. Бутенко // Наука-фантастика, 1991, № 6 — с.19-26; № 7 — с.; № 8 — с.

1991 - Диво на лотосі. Дозвільні роздуми туриста // Пригоди, подорожі, фантастика-91: Зб.: Повісті, оповідання, нариси / Упоряд. Л. П. Забродська, Худож. О. І Дмитрієв. - К.: Молодь, 1991. - с. 5-29[11].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • М. О. Сорока. Спільними зусиллями…: Інтерв'ю // Наука-фантастика, 1991, № 6 — с.18-19

Посилання[ред. | ред. код]