Дмитрук Андрій Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрук Андрій Всеволодович
Ім'я при народженні Дмитрук Андрій Всеволодович
Народився 10 липня 1947(1947-07-10) (71 рік)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник-фантаст, сценарист
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів українська, російська
Роки активності 1963 —
Жанр Фантастика

Андрі́й Все́володович Дмитру́к (нар. 10 липня 1947, Київ) — український письменник-фантаст і сценарист. Член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Києві. Закінчив ВДІК.

Творчість[ред. | ред. код]

Написав понад півтори сотні сценаріїв науково-популярних, документальних і художніх фільмів.

Перша публікація — оповідання «Міраж» (1963). У 1967 році в київському видавництві «Веселка» вийшла його перша книга — збірник коротких оповідань «Велика місія цивілізаторів». Активно публікувався в 19701980-х роках, написав кілька десятків оповідань українською та російською мовами.1990 року опублікував збірку «Сліди на траві». Усього випустив п'ять фантастичних збірок (дві українською та три російською мовами).

У 1996 р. вийшов роман «рос. Битва богов»; у 2012 р. — роман «рос. Смертеплаватели».

У 2016 році вийшли фантастична повість «рос. История сердобольного вампира» та книга-документ «Мы — дети Днепра».

У 2018 р. — вийшли роман «Защита Эмбриона» та збірка повістей «Магические приключения Лярусса и Марше».

Був учасником Першої Всесоюзної наради КЛФ у Києві.

Робота в ЗМІ[ред. | ред. код]

Працював оглядачем Українського телебачення, був автором і головним ведучим передачі «Свічадо. Реальність неможливого» (на каналі УТ-1) про загадки і таємниці минулого. Багато років збирає унікальну картотеку, де зібрані тисячі фактів про таємниче і загадкове. Був автором і головним ведучим ще кількох телепрограм Національної телекомпанії України, автором та ведучим документальних телефільмів на каналі UA.Перший. З лютого 2017 року — президент благодійного фонду ім. Володимира Фролькіса, що підтримує досліди українських вчених в галузі подовження людського життя.

Погляди[ред. | ред. код]

Письменник вважає, що в 1991 році в Україні відбувся процес її виламування з «загальноруського космосу»[1]. Сумнівається в політиці русифікації та утисках української культури за часів Російської імперії та в Радянському Союзі[2]. За власними словами (1991 рік),

« розпад СРСР сприйняв, як особисту катастрофу; з тих пір відчуваю себе емігрантом в незнайомій і досить моторошній країні, вірніше - висланим насильно ...[3]. »

У вересні 2017 року підтримав ініціативу Яна Таксюра[ru] з приводу відміни закриття Російського Центра науки і культури в Києві[4].

Твори[ред. | ред. код]

  • 1967 Велика місія цивілізаторів: Науково-фантастичні оповідання
    • Міраж — с.5-15
    • Альбертів злочин — с.16-22
    • Спадкоємці — с.23-28
    • Хрестоносець — с.29-35
    • Ніч — с.36-44
    • Король твіста — с.45-54
    • Зйомочний майданчик — с.55-66
    • Порушення закону — с.67-73
    • Пустощі: Оповідання-жарт — с.74-84
    • Волохатий хлопець — с.85-89
    • Велика місія цивілізаторів — с.90-104
    • Творення світу: Феєрія — с.105-115
  • 1982 Аурентина: Науково-фантастичні оповідання
    • Аурентина — с.3-20
    • Доброго ранку, химери! — с.21-53
    • Лісовий цар — с.54-68
    • Дорога до джерела — с.69-91
    • Диво — с.92-99
    • Двобій — с.100-116
    • Відповідний візит — с.117-127
    • Повернення Регіса — с.128-140
  • Щоденник Стівена Шейкера: Науково-фантастичне оповідання // Знак зодіака. — К.: Веселка, 1965 — с.43-63
  • Нуль-бар'єр: Науково-фантастичне оповідання // Позивні Альфи Лебедя. — К.: Веселка, 1966 — с.98-105
  • Кінь білий і кінь гнідий: Фантастичне оповідання / Пер. з російської С. Гайдук // Пригоди, подорожі, фантастика-79. — К.: Молодь, 1979 — с.115-127
  • Відвідини самітника: [Оповідання] // Пригоди, подорожі, фантастика-81. — К.: Молодь, 1981 — с.49-62
  • Усміх капітана Дарванга: Оповідання // Пригоди, подорожі, фантастика-83. — К.: Молодь, 1983 — с.167-179
  • Форміка: Оповідання // ППФ (Пригоди, подорожі, фантастика)-85. — К.: Молодь, 1985 — с.113-129
  • Таємниця абата Монитессюї: Повість // Дніпро, 1987, № 7 — с.
  • Гостинець для президента. — К.: Радянський письменник, 1989 — с.137-193
  • Священна відеохроніка: Оповідання / Пер. Зінаїди Клещенко // Пригоди, подорожі, фантастика-90. — К.: Молодь, 1990 — с.102-124
  • Сон про лісове озеро: Повість / Мал. О. О. Бутенко // Наука-фантастика, 1991, № 6 — с.19-26; № 7 — с.; № 8 — с.

1991 — Диво на лотосі. Дозвільні роздуми туриста // Пригоди, подорожі, фантастика-91: Зб.: Повісті, оповідання, нариси / Упоряд. Л. П. Забродська, Худож. О. І Дмитрієв. — К.: Молодь, 1991. — с. 5-29[5].

Літературні премії[6][ред. | ред. код]

2013 рік[ред. | ред. код]

  • Номінант Демократичної Національної премії України по фантастиці за роман рос. «Смертеплаватели» (2008)
  • Номінант Демократичної Національної премії України по фантастиці за повість рос. «Чаша и яд» (2012)
  • Номінант Демократичної Національної премії України по фантастиці за оповідання рос. «Слоновья леди» (2012)

2017 рік[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • М. О. Сорока. Спільними зусиллями…: Інтерв'ю // Наука-фантастика, 1991, № 6 — с.18-19

Посилання[ред. | ред. код]