Довгоносик комірний
| ?Довгоносик комірний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Довгоносикоподібні (Curculionoidae) |
| Родина: | Трубконосики (Dryophthoridae) |
| Підродина: | Calandrinae |
| Рід: | Sitophilus |
| Вид: | Довгоносик комірний |
| Біноміальна назва | |
| Sitophilus granarius (Linnaeus, 1758) | |
| Синоніми | |
| Calandra granaria | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sitophilus granarius |
 ITIS: | 188076 |
 NCBI: | 7046 |
Комірний довгоносик звичайний[1] (Sitophilus granarius) — жук з родини трубконосиків, комаха-шкідник. Завдає великої шкоди запасам зерна.
Забарвлення темно-коричневе, довжина тіла 3-4 міліметри, крила недорозвинені, тому літати він не може. Розповсюджений всюди. Завозиться в різні місця разом з зерном. Яйця жовтуваті, розмірами 0,6-0,7 міліметра. Личинки безногі, довжиною до 3 міліметрів, з коричневою головою. Лялечки жовтуваті, довжиною 2,7 міліметри.
Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається всередині зернини. Оптимальними для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21 — 25 °С і вологість зерна 15 — 16 %. З моменту відкладання яєць до появи жука минає 16 днів.
Зниження температури до 12°С стримує розвиток шкідника. При температурі, нижчій за 13 °С та вищій за 35 °С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10 — 11 % довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10 — 12 діб, без їжі можуть існувати досить довго.
Жуки і личинки пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, рис, меншою мірою — овес, кукурудзу в качанах, макарони. Не пошкоджує зерно проса, насіння олійних та деяких інших культур. Личинки виїдають в зерні весь ендосперм, залишаючи тільки оболонку.
В українській мові також зустрічаються назви вовчок[2] та рідше ґерґели́ця[3]
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 145.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 246. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ Ґерґели́ця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Подпрятов Г. І., Скалецька Л. Ф., Сеньков А. М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Практикум: Навч. посібник. — К.: Вища освіта, 2004. 272 с. ISBN 966-8081-28-5
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Комірний довгоносик [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія