Коноплі
| Коноплі | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Коноплеві (Cannabaceae) |
| Рід: | Коноплі (Cannabis) L. |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Cannabis
| |
Коно́плі (Cannabis) — рід однолітніх лубоволокнистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих. За давнішими класифікаціями коноплі належали до шовковицевих (тутових) і кропивних. Терофіт.
Раніше в роді виділяли кілька видів:
- Коноплі посівні (Cannabis sativa)
- Коноплі індійські (Cannabis indica)
- Коноплі дикі (Cannabis ruderalis)
Тепер усі вони зачислені до виду конопель посівних.
Українське слово «коноплі» споріднене з латинською назвою конопель — cannabis. Слово cannabis (грец. κάνναβις, лат. cannabis) найімовірніше походить зі скіфської чи фракійської мов. Споріднене з албанським kanep, вірменським kanap', литовським kanapės, перським kanab, а також англійським canvas (ряднина)[1].
Коноплі є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з них відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Міцні конопляні волокна спочатку використовували для плетіння мотузок. Потім навчилися виготовляти з цих волокон тканини, а з тканин — одяг. Зрештою з конопляного насіння почали виробляти олію.
Назва конопель вперше зафіксована в шумерських текстах як «кунібу». Часто її перекладають як «димна», натякаючи на те, що цю траву ще й палили. Але це може бути «народна етимологія» імені. Шумери розповідали, що їхні коноплі не є місцевими за походженням, їх свого часу привезли з далекої «країни за горами», під якою, найімовірніше, розуміли Іран або ж Середню Азію. Цілком можливо, що привезли разом із назвою, не до кінця розуміючи її значення.
В степових племен коноплі могли запозичити і китайці. Хоча самі китайці стверджують, що одомашнили цю рослину самостійно, ще й навчили вирощувати її сусідів.
У середньовіччі коноплі були однією з найпоширеніших культур в Європі. З початком нового часу вони набули особливого значення як сировина для виготовлення канатів для кораблів. Відомо, скажімо, що англійський король Генріх VIII, а потім і його дочка Єлизавета I видавали спеціальні «конопляні укази», які зобов'язували їхніх підданих у примусовому порядку відводити ділянки землі під коноплі, щоб флот і країна не залишилися без «стратегічної сировини»[2].
Коноплі були завезені до Нового Світу іспанцями у 1530−1545 роках[3][4][5].
У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав коноплі під час його роботи у Бенгалії, привіз їх до Британії, породивши нову хвилю інтересу до цієї рослини[6]. Він, зокрема, задокументував, що коноплі можуть послаблювати симптоми холери, такі як біль і блювота. До кінця 19 століття коноплі набули поширення в європейських і американських аптеках і лікарнях, використовувалися проти болю в животі, мігреней, запалень, безсоння тощо[7].
Насіння конопель містить 30–35% олії, 18–23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4–5% золи. Олія, окрім своїх високих смакових якостей, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні та противірусні тіла. Олію використовують у салатах, у виготовленні кондитерських виробів, випіканні здобного хліба тощо. Добувають її холодним і гарячим пресуванням.[8]
Волокно конопель довге, грубе, має велику міцність і не піддається гниттю навіть за тривалого перебування у воді. З волокон виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% поту та 95% ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендують носити щоденно людям, схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.
З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями з волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні[9].
Оскільки олія конопель швидко висихає, то її широко використовують для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила тощо. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому їх використовують для фарбування залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.[10]
Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатні рекультивувати забруднені та виведені з обігу землі шляхом винесення з ґрунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів[11].
Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки з 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.
Лікарські засоби, які виготовляють із конопель, відомі як лікарські коноплі. Такі засоби частково узаконені в багатьох країнах, зокрема, в Україні. 13 липня 2023 року український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про узаконення обігу конопель, який набув чинності в грудні того ж року[12].
Латинську назву «каннабіс» часто використовують як синонім слова «марихуана» для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель. Використання таких речовин є порівняно безпечним і повністю законним для дорослих осіб у таких країнах, як Канада й Уругвай. Однак у багатьох інших країнах використання марихуани є забороненим.
- ↑ Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2004. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Олексій Мустафін. Олія. Масні перегони. Еспресо. 2019-04-28. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Booth, Martin (2004). Cannabis: A History. Picador. с. 38.
- ↑ David E. Newton (2017). Marijuana: A Reference Handbook, 2nd Edition. с. 325.
- ↑ Eileen Konieczny, Lauren Wilson (2018). Healing with CBD.
- ↑ Iversen, Leslie L. (2007). The Science of Marijuana. Oxford University Press. с. 110–. ISBN 978-0-19-988693-7. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Little, Becky (31 серпня 2018). Why the US Made Marijuana Illegal. History.com (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.101
- ↑ Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с
- ↑ Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с.
- ↑ Голобородько П. А., Вировець В. Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція — 1999. — № 5. — С. 26–27.
- ↑ Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування. GTInvest (укр.). 7 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.9.
- Коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) // Аграрна енциклопедія [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Як в Україні відроджують переробку технічної коноплі Latifundist — все об агробизнесе
| Прядивні культури |  | |
|---|---|---|
| Цукроносні культури | ||
| Бульбоплідні культури | ||
| Олійні культури | ||
| Ефіроолійні культури | ||
| Лікарські культури | ||
| Наркотичні культури | ||
| Дубильні культури | ||
| Каучуконосні культури | ||