Ризький собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Домський собор)
Jump to navigation Jump to search
Ризький (Домський) собор
Riga Dom-Düna.jpg
56°56′57″ пн. ш. 24°06′16″ сх. д. / 56.94917° пн. ш. 24.10444° сх. д. / 56.94917; 24.10444Координати: 56°56′57″ пн. ш. 24°06′16″ сх. д. / 56.94917° пн. ш. 24.10444° сх. д. / 56.94917; 24.10444
Тип споруди собор
Розташування Flag of Riga.svg РигаЛатвія Латвія
Засновник Альберт фон Буксгофден
Поч. будівництва 1211
Кін. будівництва 1270
Будівельна система Цегла
Стиль Готика, раннє бароко
Належність Лютеранство
Стан Q23931119?
Єпархія Evangelical Lutheran Church of Latvia[d]
Веб-сайт doms.lv/index/?lang=eng
Ризький собор. Карта розташування: Латвія
Ризький собор
Ризький собор (Латвія)
Ризький собор у Вікісховищі?

Ризький (Домський) собор (латис. Rīgas Doms, нім. Dom zu Riga) — кафедральний собор Риги, є одним з символів міста, візитівкою країни. Будівництво собору розпочато в 1211 році. Він поклав початок романсько-готичному стилю будівництва з каменю та цегли.

Назва[ред.ред. код]

  • Ризький собор
  • Домський собор — калька з Rīgas Doms перекладається як Ризький собор.
  • Ризький домський собор — збірна назва

Історія[ред.ред. код]

Будівництво Ризького собору з монастирем було розпочато невдовзі після заснування Риги — 25 липня 1211 року відбулась церемонія освячення місця будівництва. Церква була задумана як резиденція засновника міста єпископа Альберта, якого не влаштовувала його тодішня резиденція в районі Яня сета (Іванового двору). У зведенні собору брала участь велика кількість ризьких ремісників, але керувати роботами було призначено німецьких та готландських майстрів.

Вигляд з боку входу

Єпископ Альберт так і не побачив закінчення будівництва, що тривало до середини ΧΙΙΙ століття. В хроніках говориться, що він був похований в соборі «під третім каменем, під світильником».

Після закінчення першого етапу будівництва в Ризькому соборі розмістився домський капітул (колегія вищого духовенства єпископства чи архієпископства в католицькій церкві), який активно розпочав роботу по насадженні католицтва у Латвії. В примикаючому до собору монастирі було засновано Соборну школу, де проходили навчання католицькі священики.

Після Реформації ΧVI століття собор став власністю міста. Приміщення монастиря почали використовуватись під господарські потреби, хрестова галерея і двір були обладнані під ринок, на нижньому поверсі влаштували міську бібліотеку, Соборська школа стала першим світським вищим навчальним закладом у Ризі.

Сьогодні у Ризькому соборі 2 рази на тиждень відбуваються богослужіння Лютерано-Євангелічної церкви, а також проходять концерти органної музики. В перебудованому Соборному монастирі з 1791 року знаходиться Музей історії Риги та мореплавства.

Архітектура[ред.ред. код]

Першопочатково собор будувався у звичному для того часу романському стилі (його елементи можна побачити в найдавнішій вівтарній частині будівлі — масивні стіни, хрестові зводи, напівциркульні віконні арки). Однак процес будівництва затягнувся і собор був завершений стилі готики (стрільчаті арки, великі вікна, зірчасті зводи). Подальші перебудови додали в собор риси раннього бароко, пізнього романтизму, класицизму.

Свою нинішню форму собор здобув у кінці XVIII століття, в наш час[Коли?] його довжина становить 87,1 м, ширина — 43,5 м, висота башти — близько 90 м.

Інтер'єр[ред.ред. код]

В соборі знаходиться всесвітньовідомий орган. Він побудований у 18831884 роках, фірмою «E. F. Walker & Co» має 124 регістри, 6718 металевих та дерев'яних труб. Коли він звучить, то чутий в будь-якій частині Старої Риги.

Джерело[ред.ред. код]