Дорн (садиба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорн
Зображення
Країна Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Адміністративна одиниця Utrechtse Heuvelrugd
Місце розташування Доорн
Власник Вільгельм II Гогенцоллерн
Орендар Museum Huis Doornd
Статус спадщини Національна пам'ятка Нідерландівd[1]
Адреса Langbroekerweg 10
Розташовано на вулиці Langbroekerwegd
Поштовий індекс 3941MT
Ціна 500 000 ƒ
Офіційний сайт
CMNS: Дорн у Вікісховищі

Координати: 52°01′53″ пн. ш. 5°20′18″ сх. д. / 52.0313890000277723° пн. ш. 5.33861100002777800° сх. д. / 52.0313890000277723; 5.33861100002777800

Садиба Дорн
Бюст Вільгельма II на тлі садибного будинку

Дорн (нід. Huis Doorn) — маєток поблизу однойменного міста в Нідерландах, де провів останні 20 років свого життя і похований кайзер Вільгельм II.

Вперше маєток згадується 1289 року. [2]

Садибний будинок, відомий з XV століття, ґрунтовно перебудовано в XVIII столітті в традиційному голландському стилі. У середині XIX століття навколо розпланували пейзажний парк. За старих часів садиба належала пробсту Утрехтського єпископства, потім перейшла до баронів ван Геемстра[nl]. Зокрема, в цьому маєтку провела дитинство баронеса Елла ван Геемстра[en] (1900-1984) — мати актриси Одрі Гепберн.

Після закінчення Першої світової війни, 1918 року, останній німецький імператор Вільгельм II позбувся престолу і перебрався з Німеччини в Дорн, який став його резиденцією у вигнанні (1920—1941). Нідерланди обрано місцем його проживання через родинні зв'язки з королевою Вільгельміною.

Після зречення 28 листопада 1918 року екс-кайзеру дозволено вільно пересуватися в межах 15-мильної зони від будинку. На дальшу подорож потрібен був спеціальний дозвіл чиновника. Колишній імператор нерідко порушував цю заборону. Крім того, в ньому прокинулася пристрасть до вирубування дерев у парку. Тільки за один тиждень грудня 1926 року 67-річний Вільгельм (за власними підрахунками) винищив 2590 дерев[3], за що недоброзичливці прозвали його «дроворубом з Дорна».

Під час перебування в Дорні імператор уникав привертати увагу до своєї персони. Його дружина Августа померла в Дорні 1921 року; її останки перевезено для поховання в потсдамський мавзолей. Вільгельм зміг супроводжувати її в останню путь лише до кордону з Німеччиною. Сам він помер 4 червня 1941 року. На сторожі воріт маєтку в той час стояли німецькі солдати, які окупували на той момент Нідерланди. Поховано Вільгельма в невеликому мавзолеї в саду. Його бажання про те, щоб у похоронних урочистостях не використовували свастику, не було почуто.

Нині палац відкрито як музей у тому вигляді, в якому його залишив Вільгельм, — з інкрустованими комодами, гобеленами, картинами німецьких художників, порцеляною і сріблом. Найбільше цікавлять відвідувачів будинку колекції табакерок і годинників, що колись належали Фрідріху Великому. Біля садибного будинку в парку поховано п'ять улюблених такс Вільгельма. Щороку в червні віддана група німецьких монархістів приходять віддати данину поваги останньому кайзеру.

1945 року маєток перейшов у державну власність. Відтоді висаджено багато нових дерев, що дозволило повернути Дорнському парку колишній вигляд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dutch register of monuments
  2. Haus Doorn // Wikipedia. — 2020. — 12 Januar. Архівовано з джерела 21 липня 2020. Процитовано 21 травня 2021.
  3. Д. Макдоно. Последний кайзер — Вильгельм Неистовый. Издательство АСТ, 2004 г. с. 652

Посилання[ред. | ред. код]