Друга українська радянська армія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-га українська радянська армія
Red Army Badge.svg
Емлема РСЧА з 1918 року
На службі 15 квітня-4 червня 1919
Країна Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська СРР
Вид Сухопутні війська
Тип загальновійськова
Чисельність армія
У складі Український фронт РСЧА
Війни/битви Українська революція
Командування
Визначні
командувачі
Скачко О.Є

Друга українська радянська армія — з'єднання військ Української Червоної армії. Сформована 15 квітня 1919 за наказом командувача Українським фронтом В.Антонова-Овсієнка для боротьби з військами Директорії УНР і білогвардійців (див. Збройні сили Півдня Росії). Армію зі штабом у м. Катеринослав (нині м. Дніпро) було створено на базі Групи військ Харківського напряму. До її складу ввійшли: 1-ша Задніпровська стрілецька дивізія, 2-га окрема бригада, 3-тя бригада, Кримська бригада та ін. Усі вони об'єднувалися у дві штатні дивізії:

У квітні 1919 частини Д. У.р.а. вели бої на Одеському напрямі та в Криму. 20 квітня 1919 вони зайняли Севастополь, а невдовзі — майже весь Крим, узбережжя Азовського моря від містечка Генічеськ до м. Маріуполь. Деякі частини брали участь у придушенні Григор'єва повстання 1919. За наказом Реввійськради Українського фронту від 8 травня 1919 армію у повному складі було передано в розпорядження командування Південним фронтом. Відповідно до декрету Всеросійського ЦВК від 1 червня 1919 про воєнну єдність радянських республік, на базі частин Д. У.р.а. утворено 14-ту армію.

Командний склад[1][ред. | ред. код]

Командувачі (командарм):

Члени РВС:

  • Дуціс (7 квітня - 7 червня 1919),
  • Тищенко (7 квітня - 5 травня 1919),
  • Вишневецький М.П. (5 травня - 7 червня 1919).

Начальник штабу:

  • Карташов (7 квітня - 7 червня 1919)

Склад[ред. | ред. код]

2-а Українська радянська армія створена з частин Групи військ харківського напряму (Задніпровська дивізія, 2-я окрема бригада, 3-тя бригада, Кримська бригада), які були зведені в 2 штатні дивізії:

Виноски[ред. | ред. код]

  1. В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — С. 129.(рос.)

Джерела та література[ред. | ред. код]