Дубина (Тишівці)
|
Дубина
|
Дубина[1] (пол. Dębina, Дембіна) — частина міста Тишівці у гміні Тишівці Томашівського повіту Люблінського воєводства Польщі.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Дубина була давнім передмістям Тишівців[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у Дубині здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].
За німецької окупації у 1939—1944 роках входило до громади Тишівці крайсгауптманшафту Замостя Люблінського дистрикту Генеральної губернії[4]. Чисельність населення за переписом 1943 року становило 1067 осіб[4].
16 червня 1944 року польські бандити вбили в Дубині 4 українців[5].
У 1975–1998 роках належало до Замостського воєводства.
Церква Пресвятої Богородиці[ред. | ред. код]
У Дубині існувала давня українська дерев'яна церква Пресвятої Богородиці[1]. Спочатку була православною, пізніше унійною (греко-католицькою), потім знову православною[6].
Вперше посередньо згадуються у реєстрі ланового побору 1472 року[6]. Відомо, що у 1640 році парохом церкви був о. Микола, а записах 1642 року актових книг Холмського гродського суду згадується місцевий священик-уніат Тимофій[6]. За описом 1660 року біля церкви було огороджене кладовище[7]. Акт візитації 1731 року подає наступний опис існуючої тоді церкви[6]:
|
Церква надембінська недавно побита, баня мало що в гору винесена, навколо неї опасання вколо. Хрестів на церкві три залізних, один середній золотом малярським щедро приоздоблений. Баня середня бляхою побита і маківка мала на дзвіниці бляхою побита. | 
|
Десь всередині 1730-1750-х років повинна була бути збудована наступна дерев'яна церква, бо у акті візитації 1775 року про неї записано: «Стара, але в добрім стані, з трьома банями, всі під бляхою»[6]. Під час регуляції парафіяльної сітки австрійською владою в наприкінці XVIII століття стала філією міської парафії в Тишівцях[6]. Близько 1875 року перетворена на православну[8].
Після Першої світової війни церкву було зачинено[6]. 17 червня 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші розібрала православну церкву[1][9]. Архітектор Леонід Маслов так описував церкву до її руйнування[9]:
|
|
Церква Пречистої на "Дубині" була дуже подібна до вище описаної церкви св. Микити; мала вона від заходу ґаночок у вигляді дашка, спертого на двох стовпчиках, а при східньому зрубі з північної сторони мала прибудовану "ризницю". Церква була покрита бляхою, якою заступлено попереднє, мабуть ґонтове, покриття. Час збудовання цієї церкви є також незнаний, відомо тільки, що існувала вона вже в 1641 році. |
|
У 1940 році на кошти православних парафіян на місці колишньої церкви було встановлено огородження та бетонний хрест-памятник, які того ж року були зруйновані[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 150.
- ↑ Tyszowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 727—728. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- ↑ а б Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943 / Statistischen Amt des Generalgouvernements. — Krakau : Burgverlag Krakau, 1943. — С. 50. (нім.)
- ↑ Грисюк В. Гіркий спомин. Київське товариство депортованих українців «Холмщина». Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е ж Тишівці м. Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- ↑ Тишівці м. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 330. (пол.)
- ↑ а б Маслов Л. Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя. — Краків : Українське Видавництво, 1941. — С. 11. — (Минуле і сучасне ч. 15)
- ↑ Сумна подія в Тишівцях // Краківські вісті. — 25 жовтня 1940.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тишівці м. Церква Різдва богородиці. www.pslava.info. Прадідівська слава.
| ||||||||||||||||||||
