Дубрівка (Житомирський район)
| село Дубрівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Брусилівська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040050090091131 |
| Основні дані | |
| Населення | 122 (2001) |
| Площа | 8,05 км² |
| Густота населення | 15,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12616[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°17′07″ пн. ш. 29°35′36″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
175 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Митрополита Іларіона, 50, с-ще Брусилів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12601 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дубрівка (до 2018 року — Дібрівка) — село в Україні, у Брусилівській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 122 особи (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
В середині 19 століття в поселенні налічувалося 185 жителів[2], наприкінці 19 століття — 457 осіб, з них 243 чоловіків та 214 жінок, дворів — 88[3].
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 634 особи, з них, за статтю: чоловіків — 304, жінок — 330; етнічний склад: українці — 634. Кількість господарств — 143[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 154 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 122 особи[5].
В другій половині 19 століття — сільце Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало за 4 верст від Брусилова по дорозі до Києва. Земель 787 десятин, власність Антона Яструбинського[2].
Наприкінці 19 століття — власницьке сільце Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 39 верст, до центру волості, містечка Брусилів, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 4 версти, до найближчої залізничної станції Фастів — 32 верст, до найближчої поштової казенної станції у с. Ставище — 15 верст, до найближчої пароплавної станції у Києві — 90 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, крім того селяни підробляли у Києві. У селі числилося 802 десятини землі, з яких 487 десятин належало поміщикам, 357 десятин — селянам. Поселення належало поміщиці Єлизаветі Унгерн-Штернберг, господарство вів Федір Унгерн-Штернберг, в маєтку застосовували трипільну сівозміну, як і селяни. В селі були школа грамоти, вітровий млин, хлібна комора[3].
У 1923 році включене до складу новоствореної Дубровської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Брусилівського району Білоцерківської округи; адміністративний центр ради[6]. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Яструбеньківській сільській раді Брусилівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району Житомирської області, 4 травня 1990 року повернуте до складу відновленого Брусилівського району[6].
28 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Брусилівської територіальної громади Брусилівського району Житомирської області[7]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[8].
13 березня 2018 року, відповідно до постанови Верховної Ради України «Про перейменування села Дібрівка Брусилівського району Житомирської області», село перейменована на Дубрівку[9].
- Опанасюк Олексій Євменович (1936—2011) — український письменник.
- Протор'єва Надія Юхимівна (1926—2005) — українська майстриня художньої кераміки.
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 23 вересня 2020.
- ↑ а б Похилевич Л. (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерской Лавры. с. 167. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ а б 7. Д. Дубровка (владѣльческая). // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитнта). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1008-1009. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року (PDF). Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 263. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 грудня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 13 березня 2018 року № 2331-VIII «Про перейменування села Дібрівка Брусилівського району Житомирської області»
- Погода в селі Дібрівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
