Ду Фу

Ду Фу
杜甫
Ду Фу на давньому китайському малюнку
Ім'я при народженні	Ду Фу. Друге ім'я Цзимей
Народився	712(0712) Хенань
Помер	770(0770) Тенжоуd, Хенань, КНР
Поховання	tomb of Du Fud
Громадянство	Танське
Діяльність	китайський поет епохи Тан
Мова творів	Китайська
Напрямок	історія, критика
Жанр	поезія
Рід	Du clan of Jingzhaod
Батько	Du Xiand
Діти	Du Zongwend, Du Zongwud і Du Siyed
Ду Фу у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Ду Фу (кит. 杜甫) (712–770) — китайський поет епохи Тан. Використовував традиційні літературні форми. Хоча він писав переважно на піднесені теми, також не залишав без уваги хвалебні вірші й тости.

Біографія

Ду Фу

Онук поета Ду Шень-яня, Ду Фу походив зі стародавнього роду. Народився у збіднілій на той час сім'ї провінційного урядовця невисокого рангу.

Свій перший вірш написав у 7 років, і його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, аби за сімейною традицією отримати посаду державного службовця, проте службовцем не став.

У 20-35 років(?) багато подорожував Китаєм, вів розгульне життя. У 741 р. прибув до столиці Імперії Чан'ань. Там мешкав майже 10 років, отримав при дворі незначну посаду. Під час бунту Ань Лушаня втік зі столиці разом із почтом імператора, а його родина залишилась у Чан'ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув'язнений бунтівниками та пробув у полоні 2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора і 757 р. він став радником молодого імператора Суцзуна і навіть отримав привілей його критикувати, але тільки-но Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув'язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що він дійсно вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано, й імператор навіть пробачив поету зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте у 759 р. Ду Фу пішов зі служби та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Янцзи.

Смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою. 770 року Ду Фу у віці 59 років помер у злиднях.

Творча спадщина

Його творчість нараховує понад 1500 віршів, у яких відображено настрій протистояння танським вельможам та історичну панораму правління династії Тан: її розквіт і занепад. Серед віршів Ду Фу офіційна китайська критика виділяла твори, написані на політичні теми (оспівування імператора) і на теми тлінності існування, твори про людську нікчемність. Серед віршів Ду Фу виокремлюються чотири вірші, які дуже навантажені історичними й міфологічними алегоріями, їх важко зрозуміти без коментарів. Твори Ду Фу не лише мають широкий зміст, але й глибоке філософське значення. Заразом поет приділяв велику увагу розвиткові творчості в поезії. Про це свідчить його прізвисько «священномудрий».

Ду Фу - один із найвидатніших поетів Китаю, особливо шанований за ті вірші, де він ототожнює свою лиху долю зі стражданнями всього китайського народу. Був пов'язаний довгою та теплою дружбою з Лі Бо. Їх часто згадують як двох найвизначніших геніїв усієї китайської поезії. У традиційному китайському літературознавстві Ду Фу присвоєно титул «шишен» («священномудрий поет»).

Українські переклади

Українською твори Ду Фу перекладала Ярослава Шекера.

• Ду Фу. Поезії / Пер. Я. Шекери // К: Всесвіт, 2001, № 5–6. — – С. 110—119.
•  «Книга пісень», Цюй Юань, Юе Фу, Цао Цао, Тао Юаньмін та ін.; Ду Фу // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – С. 590—601; 608—610.
• Із давньої та ранньосередньовічної китайської поезії: «Книга пісень», Цюй Юань, Цао Цао, Цао Чжи, Се Лін-юнь, Сє Тяо, Мен Хаожань, Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзюй-і, Ду Му, Лі Шан-інь // Сполучник-VII. Альманах літ. творчості. – К.: Логос, 2012. – С. 331—374.

Посилання

• Ду Фу // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 580. — ISBN 966-692-578-8.
• Вірші Ду Фу
• Ду Фу, нарис. М. Й. Конрад
• Поэзия Ду Фу в переводах А. И. Гитовичал