Дьйордь Секереш
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Дьйордь Секереш (угор. Szekeres György; 29 травня 1911 — 28 серпня 2005) — угорський і австралійський математик, кавалер ордена Австралії.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Секереш народився в Будапешті, який входив тоді до Австро-Угорської імперії, в єврейській сім'ї, яка займалася шкіряним бізнесом. Уже в школі продемонстрував неабиякі математичні здібності і любов до математики. Однак в силу практичних міркувань батьки наполягли на тому, щоб він вивчав хімію в Будапештському університеті технології і економіки. Отримавши диплом, він пропрацював шість років у Будапешті як хімік-аналітик. 1936 року одружився з математиком Естер Клейн[en]. У цей період Секереш вже продуктивно займався математикою. Доведена ним разом з Палом Ердешем у 1935 році комбінаторна теорема про опуклі багатокутники[3] названа «задачею зі щасливим кінцем» у зв'язку з його одруженням. Надалі Секереші були змушені тікати від нацизму в Китай, де Дьйордь влаштувався на роботу в Шанхаї. Там родина жила протягом Другої світової війни, японської окупації та початку комуністичної революції. У Шанхаї в них народився син Петер.
Кар'єра[ред. | ред. код]
1948 року Секерешу запропонували посаду в університеті Аделаїди, Австралія, яку він з радістю прийняв. Після всіх труднощів він почав успішно займатися математикою. Через кілька років у Секерешів народилася дочка Джулі. 1963 року сім'я переїхала в Сідней, де Секереш отримав посаду в університеті Нового Південного Уельсу і продовжував викладати там до виходу на пенсію в 1975 році. Крім викладання і математичних досліджень він багато часу приділяв підготовці завдань для шкільних математичних олімпіад[en], які проводилися його університетом, і для щорічних конкурсів, які проводило математичне товариство університету Сіднея.
Все життя Секереш працював у тісній співпраці з багатьма видатними математиками, зокрема з Палом Ердешем, Палом Тураном, Белою Боллобашем[en], Рональдом Гремом, Альфредом ван дер Портеном[en], Міклошем Лацковичем[ru] і Джоном Коатесом[en].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Задача зі щасливим кінцем, названа так Палом Ердешем у зв'язку з подальшим весіллям Дьйордя, показує наскільки нерозривно математика була пов'язана з життям Секереша. 1933 року Дьйордь і кілька інших студентів часто зустрічалися в Будапешті на математичних семінарах. На одній з цих зустрічей Естер Клейн запропонувала задачу:
- Дано п'ять точок на площині в загальному положенні. Довести, що чотири з них є вершинами опуклого багатокутника.
Дозволивши Секерешу, Ердешу й іншим учасникам деякий час поламати голову, Естер пояснила своє нескладне доведення[4]. Згодом Дьйордь і Пал опублікували статтю з узагальненням її результату. Ця робота була оригінальним розвитком теорії Рамсея і фундаментальним результатом комбінаторної геометрії.
Дьйордь і Естер померли в один день протягом однієї години 28 серпня 2005 року в Аделаїді, Австралія.[5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1968 року отримав медаль Томаса Ранкена Ліля[en] академії наук Австралії.
- 2001 року до його 90-річчя університетом Нового Південного Уельсу було видано ювілейну збірку[en].
- 2001 року його нагородили австралійською медаллю століття[en] «за служіння австралійському народу і науці».[6]
- 2001 року австралійське математичне товариство[en] заснувало на його честь медаль Дьйордя Секереша[en].
- 2002 року він став кавалером ордена Австралії «за служіння математиці і науці, за видатний внесок в освіту і дослідження, в розвиток математичних олімпіад університету Нового Південного Уельсу і формування австралійської математичної олімпіадної команди».[7]
Див. також[ред. | ред. код]
- Теорема Ердеша — Секереша
- Снарк Секереша
- Координати Крускала — Секереша
- Повнократне число
- Узагальнений ланцюговий дріб[en]
- Число Секереша — Вільфа
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Erdős, Paul; Szekeres, George. // Compositio Mathematica : journal. — 1935. — P. 463—470.
- ↑ Ivars Peterson's MathTrek -Planes of Budapest. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Obituary, The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 29 лютого 2020.
- ↑ Commonwealth of Australia (1 січня 2001). It's an Honour. http://www.itsanhonour.gov.au. Canberra: Honours and Awards Branch, Department of Prime Minister and Cabinet. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 20 червня 2010.
- ↑ Commonwealth of Australia (10 червня 2002). Its an Honour. http://www.itsanhonour.gov.au. Canberra: Honours and Awards Branch, Department of Prime Minister and Cabinet. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 20 червня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Giles, JR, Wallis, JS, "George Szekeres. With affection and respect, "Journal of the Australian Mathematical Society Series A, Vol 21 (1976), No 4, pp. 385—392.
- Cowling, M., "Obituary George and Esther Szekeres, " Gazette of the Australian Mathematical Society, Vol 32 (2005), No 4, pp. 221—224.
- МакТьютор, Біографія Д. Секереша [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Праці Д. Секереша з функціональних рівнянь [Архівовано 23 лютого 2021 у Wayback Machine.]
|
- Народились 29 травня
- Народились 1911
- Уродженці Будапешта
- Померли 28 серпня
- Померли 2005
- Померли в Аделаїді
- Випускники Будапештського університету технології та економіки
- Випускники Університету Нового Південного Уельсу
- Члени Угорської академії наук
- Члени Ордену Австралії
- Угорські математики
- Австралійські математики
- Угорські емігранти до Австралії