Діджериду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діджериду

Діджериду (англ. didgeridoo) — музичний духовий інструмент аборигенів Австралії. Один з найстаріших духових інструментів у світі.

Діджериду робиться зі шматка стовбура евкаліпта довжиною 1-3 метри, серцевина якого виїдена термітами. Мундштук може бути оброблений чорним бджолиним воском. Сам інструмент часто розписаний фарбами або прикрашений зображеннями тотемів племені.

При грі використовується техніка безперервного дихання (циркулярного дихання). Гра на Діджериду супроводжує ритуали і сприяє входженню в транс. Діджериду найтіснішим чином вплетений у міфологію австралійських аборигенів, символізуючи собою образ райдужної змії Yurlungur. Унікальність Діджериду як музичного інструменту полягає в тому, що зазвичай він звучить на одній ноті (так званий «дроун», або гудіння). При цьому інструмент має дуже великий діапазон тембру. Зрівнятися з ним може тільки людський голос, варган, і почасти орган.

З кінця XX століття з Діджериду експериментують західні музиканти (наприклад, Софі Лаказ, Jamiroquai). Широке застосування Діджериду отримав в електронній та ембієнт-музиці. Стів Роуч одним з перших застосував Діджериду в ембієнт і вчився на ньому грати протягом багатьох подорожей по Австралії в 80-х.