Діскаверер-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діскаверер-2
Agena-A Discoverer.jpg
Аджена-А разом з Діскаверером
Основні параметри
Повна назва Діскаверер-2
COSPAR ID 1959-005A
NORAD ID 00014
Тип апарата орбітальний, розвідувальний
Штучний супутник Землі
Дата запуску 13 квітня 1959, 21:18 UTC
Ракета-носій Тор-Аджена-А
Космодром Ванденберг, СК 75-3-4
Технічні параметри
Маса 743 кг
Розміри довжина 5,85 м, діаметр 1,5 м
Джерела живлення нікель-кадмієві акумулятори
Орбітальні дані
Тип орбіти еліптична
Нахил орбіти 89,9°
Період обертання 90,4 хв

Діскаверер-2 — американський прототип розвідувального супутника серії KH-1 (англ. Key Hole — замкова шпарина), що запускались за програмою Корона. Космічний апарат не мав фотокамери. Перший космічний апарат зі стабілізацією за трьома осями. Перший апарат, що маневрував у космосі за командами з Землі. Перше відокремлення спускного апарата за командою з Землі. Перша спроба спуску на Землю капсули для відзнятої плівки.

Опис[ред. | ред. код]

Апарат у формі циліндра було змонтовано у верхній частині ступеня Аджена-А, тому бувають розбіжності в масі і розмірах — іноді супутником вважають увесь ступінь. Довжина Аджени-А разом з супутником становила 5,85 м, діаметр 1,5 м. Загальна маса ступеня з супутником після відокремлення другого ступеня разом з паливом становила приблизно 3800 кг. Без палива апарат важив 743 кг, з них 111 кг — маса приладів і 88 кг маса спускної капсули. Апарат мав 97 приладів для відстеження параметрів польоту, живлення забезпечували нікель-кадмієві акумулятори. Апарат мав передавач телеметричних даних і радіомаяк для відстеження траєкторії. 15 каналів телеметрії використовувались для передачі параметрів, отриманих під час польоту, зокрема 28 про зовнішнє середовище, 34 про траєкторію і управління, 18 про роботу другого ступеня, 9 про спускну капсулу. Орієнтація апарата здійснювалась газовими двигунами на азоті.

Капсула діаметром 84 см довжиною 69 см мала парашут, випробувальну систему життєзабезпечення, вимірювачі інтенсивності і складу космічних променів для перевірки можливого впливу на плівку майбутніх фотоапаратів, радіомаяк. Капсулу мав упіймати спеціально обладнаний літак під час спуску на парашуті, у випадку невдачі капсула могла плавати на поверхні океану.

Політ[ред. | ред. код]

13 квітня 1959 о 21:18 UTC ракетою-носієм Тор-Аджена-А з бази Ванденберг було апущено Діскаверер-2 на полярну орбіту висотою 239–346 км. 14 квітня, після 17 обертів, було відокремлено спускну капсулу, що мала спуститись на парашуті біля Гавайських островів, однак годинниковий механізм спрацював раніше і капсула, як припускали, спустилась на острів Шпіцберген на північному полярному колі. Офіцери ВПС США не виявили капсули, що стало підставою підозрювати СРСР у перехопленні. Випадок став основою для роману і однойменної екранізації «Крижана станція „Зебра“» (англ. Ice Station Zebra).

Телеметрія працювала до 14 квітня. Головний радіомаяк надсилав сигнали до 21 квітня. Апарат зійшов з орбіти 26 квітня.

Джерела[ред. | ред. код]