Очікує на перевірку

ЕС1/ЕС2Г «Ластівка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ЕС1/ЕС2Г «Ласточка»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ЕС1/ЕС2Г/ЕС2ГП, ЕС1П «Ластівка» (рос. «Ласточка»)

[ред. | ред. код]
ЕС1, ЕС2Г, ЕС2ГП, ЕС1П
ЕС1-005 на експериментальному кільці Всеросійського науково-дослідного інституту залізничного транспорту
Основні дані
Роки виробництва2011 — наш час
Країна виробництваНімеччина (перша партія), Росія (серійне виробництво)
ЗаводКрефельд (Німеччина); Уральські локомотиви
Побудовано поїздівЕС1: 54
ЕС2Г: 91
ЕС2ГП: 8
Побудовано вагонівЕС1: 270
ЕС2Г: 455
ЕС2ГП: 40
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі		ЕС1, ЕС1П: постійний (=3 кВ), змінний (~25 кВ)
ЕС2Г, ЕС2ГП: постійний (=3 кВ)
Кількість вагонів5 або 2x 5 (ЕС1, ЕС1П або ЕС2ГП), 10 (ЕС2Г)
Пасажиромісткість453/906
Матеріал вагонаалюміній
Конструкційна швидкість160 км/год
Довжина вагона126 462 мм (довжина 5-ти вагонного поїзда)
Ширина3 480 мм
Висота4 100 мм
Ширина колії1520 мм
Вихідна потужність2550 кВт
Тип ТЕДАсинхронний, зминного струму
Прискорення0,6 м/с²
Експлуатація
Країна експлуатаціїРосія
ОператорРЖД
CMNS: ЕС1/ЕС2Г «Ластівка» у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ластівка.

ЕС1, ЕС2Г, ЕС2ГП, ЕС1П (Електропоїзд Сіменс, 1-й або 2-й тип, Г — міський (рос. городской), П — преміум (рос. ЭС1, ЭС2Г, ЭС2ГП, ЭС1П) — швидкісний електропоїзд, створений на основі платформи Siemens Desiro, для РЖД. Електропоїзди ЕС1 та ЕС1П — двосистемні, ЕС2Г та ЕС2ГП — постійного струму.

Історія

[ред. | ред. код]

29 грудня 2009 року ВАТ «РЖД» підписала контракт з Siemens на поставку 54 електропоїздів «Siemens Desiro Rus» вартістю 410 мільйонів євро для пасажирських перевезень на Зимових Олімпійських іграх-2014. Перші 38 складів побудовані в Німеччині, інші 16 — в Росії.

У березні 2011 року ТОВ «Уральські локомотиви» (СП «Сіменс АГ» і групи «Сінара») і ТОВ «Аероекспрес» створили спільне підприємство для локалізації виробництва електропоїздів в Росії. Виробництво складів здійснюватиметься на Уральському заводі залізничного машинобудування у Верхній Пишмі (Свердловська область). Запуск виробництва стартував наприкінці 2013 року. Згідно з планами, завод вироблятиме для Російських залізниць близько 200 вагонів щорічно. До 2017 року 80 % виробництва цих поїздів повинно було локалізовано в Росії[1].

Локалізовані для Росії версії поїздів «Siemens Desiro Rus» отримали комерційну назву «Ластівка». У складі кожного поїзда п'ять вагонів. Головні вагони поїзда є моторними, з осьовою формулою 20−20. На моторних вагонах встановлені асинхронні двигуни, потужністю 320 кВт кожен, які працюють від асинхронного тягового приводу. Тяговий механізм на поїздах 2-го класу, включає в себе двоступінчастий редуктор з проміжним зубчастим колесом; передаточне число 4,85. Вагони поїзда мають двоступеневе пружинне підвішування, центральне підвішування пневматичне. Вагони обладнані автоматичними висувними сходами, це дозволяє експлуатацію на дільницях з низькими платформами.

Електропоїзд «Desiro RUS» є двосистемними, відповідно можуть експлуатуватися як на електрифікованих лініях постійному струмі (=3 кВ), так і на змінному (~25 кВ), що дозволяє використовувати їх на маршрутах з дільницями, які живляться від різних систем енергопостачання без зупинок на станціях стикування різних видів струму. У 2013 році Desiro RUS почав курсувати за маршрутом Адлер — Краснодар I без зупинки на станції стикування Гарячий Ключ. З початку Зимової олімпіади-2014 в Сочі поїзди Desiro RUS експлуатуються на маршруті з різними системами енергопостачання Адлер — Роза Хутор.

7 вересня 2011 року ВАТ «РЖД» оголосили замовлення на поставку 1,2 тис. вагонів електропоїздів серії Desiro Rus. Контракт підписали президент ВАТ «РЖД» В. І. Якунін, голова правління Siemens Петер Лешер і президент ЗАТ «Група Сінара» Дмитро Пумпянський на Міжнародному залізничному бізнес-форумі «Експо 1520» у Щербинці.

  • ЕС1-015 «Ластівка»
    ЕС1-015 «Ластівка»
  • ЕС1-027 «Ластівка»
    ЕС1-027 «Ластівка»
  • ЕС1-051 «Ластівка»
    ЕС1-051 «Ластівка»

6 березня 2012 року перший електропоїзд надійшов до моторвагонне депо «Санкт-Петербург-Московське» з порту Усть-Луга для проведення пусконалагоджувальних робіт[2].

З 28 квітня 2013 року електропоїзди серії ЕС1 розпочали регулярний пасажирський рух між Москвою і Нижнім Новгородом[3].

11 листопада 2013 року на заводі «Уральські локомотиви» розпочато виробництво електропоїздів «Ластівка»[4].

З 30 грудня 2019 року електропоїзди серії ЕС1 розпочали регулярний пасажирський рух між Анапою і Краснодаром[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Siemens попередньо домовився з РЖД про постачання 240 поїздів Desiro [Архівовано 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Прибуття першого складу в Росію [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Швидке сполучення — більше пасажирів [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Уральські локомотиви» відкрили виробництво швидкісних електропоїздів «Ластівка» [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Погляд, 2013-11-11 (рос.)
  5. ↑ «Ластівка» Анапа — Краснодар відправилась в перший рейс[недоступне посилання] // РЖД, 2019-12-30 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ЕС1/ЕС2Г «Ластівка»
  • Назаров О. Н. Двухсистемные электропоезда ЭС1 «Ласточка». «Профессионально об электропоездах». Архів оригіналу за 2 лютого 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(рос.)


Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ЕС1/ЕС2Г_«Ластівка»&oldid=39497213