Б'єрк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бйорк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Ісландське ім'я
Б'єрк
Björk
Зображення
На концерті в квітні 2007
Основна інформація
Повне ім'я Б'єрк Квюдмюндсдоуттір
Дата народження 21 листопада 1965(1965-11-21) (55 років)
Місце народження Ісландія, Рейк'явік
Роки активності 1976 — дотепер
Громадянство Ісландія Ісландія
Національність ісландка
Віросповідання атеїзм
Професія співачка, акторка, музика, композиторка
Співацький голос сопрано
Інструменти фортепіано, флейта, арфа, губна гармоніка, кларнет
Жанр рок, альтернативний рок, панк-рок, джаз, електронна музика
Гурт «Tappi Tíkarrass» (1982—1984)
«KUKL» (1983—1986)
«Sykurmolarnir» (1986—1992)
Лейбл One Little Indian, Polydor, Universal Records, Elektra, Atlantic, Nonesuch, Warner Bros., Megaforce, RED
Нагороди
Автограф Björk signature.png
www.bjork.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Б'єрк[1] Квюдмюндсдоуттір (ісл. Björk Guðmundsdóttir, ісл. вимова: [pjœr̥k ˈkvʏðmʏntsˌtouʰtɪr̥] ( прослухати); нар. 21 листопада 1965(19651121), Рейк'явік) — ісландська співачка, музикантка, композиторка та авторка пісень, акторка. Номінувалась на 13 нагород «Греммі», нагороду Кіноакадемії «Оскар», дві нагороди «Золотого Глобуса»[2] та Премію Європейської кіноакадемії (European Film Awards).[3]

Відома експресивним вокалом та інтересом до різних стилів музики. Сингли Б'єрк «It's oh so quiet»,[4] «Army of me» та «Hyperballad» побували в британській топ-10.[5][6] Лейблом «One little Indian» у 2003 році продано 15 мільйонів альбомів по всьому світу. Б'єрк посіла 36 місце серед «100 найвидатніших жінок рок-н-ролу» та 8 місце серед «22-х найвидатніших голосів у музиці».[7]

Поза музичною кар'єрою, Б'єрк виконала роль жінки із проблемами зору, що піддається знущанням на виробництві, у фільмі 2000 року «Танцюристка в темряві» Ларса фон Трієра, за що отримала нагороду «Найкраща акторка» на Каннському кінофестивалі 2000 року[8] та номінацію на «Оскар» за вклад у саундтрек «Я бачила це все».[9]

«Біофілія» Б'єрк 2011 року продавався як інтерактивний альбом із додатком із власною освітньою програмою. Б'єрк підтримує різноманітні екологічні програми.

Повномасштабна ретроспективна виставка, присвячена Б'єрк, відбулася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва 2015 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 21 листопада 1965 року у Рейк'явіку.

Б'єрк має сина (нар. 1986) і доньку (нар. 2002).

Музична кар'єра[ред. | ред. код]

Музична кар'єра Б'єрк розпочалася в 11 років, коли вона навчалася грі на фортепіано в початковій школі. Після шкільного виступу, на якому Б'єрк виконала пісню 70-х — 80-х років англійської співачки Тіни Чарлз «I love to love», її вчителька відправила запис дівчини до єдиної в усій країні ісландської радіостанції «RÚV». Запис транслювався на всю Ісландію і привабив представників фірми «Fálkinn» укласти контракт із Б'єрк. Дебютний альбом співачки з однойменною назвою «Björk» був записаний, коли їй було 11 років і випущений в Ісландї в грудні 1977.[10]

Проте Б'єрк рано захопилася панк-роком: вже в 14 років вона створила дівочий панк-рок-гурт «Spit and Snot» (1979). В 1980 році закінчила музичну школу.

В 1981 році Б'єрк і басист Якоб Магнуссон (Jakob Magnússon) формують новий гурт  — «Jam-80», що пізніше стає відомим під назвою «Tappi Tíkarrass». Невдовзі гурт випустив сингл «Bítið fast í vítið» (того ж року). Наступний альбом гурту «Miranda» вийшов у грудні 1983 року.

Згодом Б'єрк починає співпрацю з Ейнаром Ерном Бенетіктссоном (Einar Örn Benediktsson) — ісландським попспіваком і трубачем, Ейнаром Мелаксом (Einar Melax) з ісландського панк-гурту «Purrkur Pillnikk», а також з іншими музикантами з гурту «Þeyr».

Автором пісень «Isobel», «Bachelorette», «Jóga», «Oceania», «Wanderlust» є ісландський письменник Сьйоун.

Стиль[ред. | ред. код]

За три десятиліття сольної кар'єри Б'єрк розробила еклектичний та авангардний музичний стиль,[11][12] що включає аспекти електронної,[11][13][14][15] танцювальної,[15][16] альтернативної танцювальної музики,[17] трип-хопу,[18] експериментальної музики,[19][20] глітчу,[12] джазу,[12][21] альтернативного року,[22][23] інструментальної[11] та сучасної класичної музики.[14][20] Музика Б'єрк постійно піддається критичному аналізу та дослідженню, оскільки її складно віднести до певної категорії в музичному жанрі.[24] Хоча Б'єрк часто називає себе попспівачкою,[25] її вважають «неспокійною експериментальною творчою силою».[26][25]

Її альбом «Дебют», який включає електронну музику, хауз, джаз та трип-хоп, був зарахований до числа перших альбомів, у якому було використано електронну музику в мейнстримній попмузиці.[27][28]

Голос[ред. | ред. код]

Б'єрк володіє сопрано, діапазон якого варіюється від мі малої октави до ре третьої октави.[29][30][31][32] Її голос описують як «еластичний» і «сальтовий», а також хвалять за володінням джазовим стилем скет, за унікальні вокальні стилі та подачу.[33] Наприкінці 2012 року повідомлялося, що Б'єрк перенесла операцію на поліпах у голосових зв'язках.[34]

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Björk (1977)
  • Debut (1993)
  • Post (1995)
  • Homogenic (1997)
  • Vespertine (2001)
  • Medúlla (2004)
  • Volta (2007)
  • Biophilia (2011)
  • Vulnicura (2015)
  • Utopia (2017)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Б'єрк
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Б'єрк

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ім'я Björk записане згідно з чинним правописом, та попри це в українському інформаційному просторі також поширена помилкова форма Бйорк.
  2. ↑ Бйорк: Нагороди та номінації. Кіноріум. Процитовано 21.11.2020. 
  3. ↑ Українська актриса вперше номінована на «європейський Оскар». Волинські новини. Процитовано 2020-11-21. 
  4. ↑ Chartsurfer.de. It's Oh So Quiet von Björk. www.chartsurfer.de. Процитовано 2020-11-21. 
  5. ↑ Bjork | full Official Chart History | Official Charts Company. www.officialcharts.com. Процитовано 2020-11-21. 
  6. ↑ Roberts, David (2004). British hit singles & albums (вид. 17th ed). Enfield: Guinness. ISBN 0-85112-199-3. OCLC 56443162. 
  7. ↑ MTV'S 22 GREATEST I VOICES IN MUSIC TELEVISION MUSIC. me.me (en). Процитовано 2020-11-21. 
  8. ↑ Festival de Cannes - From 15 to 26 may 2013. archive.vn. 2012-09-20. Процитовано 2020-11-21. 
  9. ↑ Björk's Swan Dress Part of Met Museum's Camp Exhibition. Iceland Review (en-US). 2019-05-08. Процитовано 2020-11-21. 
  10. ↑ Down the rabbit hole with Björk's first album, recorded at the age of eleven. DangerousMinds. 27 August 2013. Процитовано 5 February 2018. 
  11. ↑ а б в Alex Ross (26 March 2014). How Björk broke the sound barrier. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  12. ↑ а б в Telekom. Björk. Electronic Beats. Процитовано 2 January 2016. 
  13. ↑ Hampton, Dream (January 2002). As quiet as it's kept. Vibe. Процитовано 30 March 2016. 
  14. ↑ а б Sandall, Robert (23 March 2008). Down time: Bjork. The Sunday Times. Процитовано 30 March 2016. 
  15. ↑ а б Allen, Liam (28 July 2011). Bjork on Biophilia and her debt to UK dance music. BBC. Процитовано 16 April 2015. 
  16. ↑ Pytlik, 2003, p. 197
  17. ↑ Ostroff, Joshua (16 September 2013). Björk's Been ARTPOP Since Before Gaga Was Born This Way. The Huffington Post. Процитовано 30 March 2016. 
  18. ↑ Phares, Heather. Post- Björk. AllMusic. AllMedia Network. Процитовано 6 March 2016. 
  19. ↑ Cragg, Michael (26 March 2014). 10 of the best: Björk. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  20. ↑ а б Roberts, Randall (22 January 2015). Review: On 'Vulnicura,' Bjork is heavy and at her most personal. Los Angeles Times. Процитовано 30 March 2016. 
  21. ↑ Joslyn Layne. Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio. AllMusic. Процитовано 25 April 2015. 
  22. ↑ Simpson, Dave (8 January 2015). Björk, KUKL and Purrkur Pillnikk – the anarcho-punk roots of Iceland's music scene. The Guardian. Процитовано 16 April 2015. 
  23. ↑ Stephen Cook. The Sugarcubes – Stick Around for Joy. AllMusic. Процитовано 25 April 2015. 
  24. ↑ Björk at MoMA: It's oh so disappointing. The Economist. The Economist Newspaper Limited. 16 March 2015. Процитовано 25 April 2015. 
  25. ↑ а б Dylan S (18 January 2010). Bjork – Post. SputnikMusic. Процитовано 30 March 2016. 
  26. ↑ Schjeldahl, Peter (17 March 2015). MOMA's Embarrassing Björk Crush. The New Yorker. Condé Nast. Процитовано 25 April 2015. 
  27. ↑ Debut Turns 20. Stereogum. Процитовано 23 September 2014. 
  28. ↑ Bjork's 'Debut' Turns 20: Backtracking " Music News, Reviews, and Gossip. Idolator.com. Процитовано 23 September 2014. 
  29. ↑ GCSE Bitesize Western Voice Classification. BBC. Процитовано 9 December 2011. 
  30. ↑ Grant, Sarah H. (5 December 2012). Album Review: Björk – bastards. Consequence of sound. Процитовано 30 December 2012. 
  31. ↑ Walton, Sam (22 November 2017). Björk – Utopia Review. Loud and Quiet. Процитовано 26 November 2017. 
  32. ↑ Kristobak, Ryan (20 May 2014). Comparing The Top Artists, Past And Present, By Vocal Range. Huffington Post. Процитовано 27 May 2014. 
  33. ↑ Layne, Joslyn (1990). Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio review. Allmusic. Процитовано 30 December 2012. 
  34. ↑ Bjork undergoes throat surgery. BBC. 23 November 2012. Процитовано 29 December 2012. 
1946–1975
1976–2000
2001–наш час
Лауреати Polar Music Prize
1990-ті
2000-ті
2010-ті


Фото, відео та аудіо
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Б%27єрк&oldid=30279003