Ентеліс Микола Якович
| Микола Якович Ентеліс | ||||
|---|---|---|---|---|
| Николай Яковлевич Энтелис | ||||
 | ||||
| Народився |
20 липня 1937 Київ | |||
| Помер | 2 травня 2017 (79 років) | |||
| Громадянство |
 СРСР,  Росія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
| Мова творів | російська | |||
|
| ||||
Мико́ла Я́кович Енте́ліс (рос. Николай Яковлевич Энтелис; 20 липня 1937, Київ) — російський поет-сатирик. Батько актриси Ксенії Ентеліс.
Біографія[ред. | ред. код]
Микола Якович Ентеліс народився 20 липня 1937 року в Києві. Батько Яків Миколайович Ентеліс (двоюрідний брат музикознавця Леоніда Ентеліса) був юристом, мати — лікарем.
Під час війни перебував в евакуації в Уфі. Після війни жив у Чернівцях, оскільки будинок Ентелісів у Києві було розбомблено.
Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював учителем.
Від 1959 року живе і працює в Москві.
Почав друкуватися в журналі «Крокодил» і в газеті «Красная звезда». Потім друкувався також у газетах «Труд», «Известия», «Правда», «Вечерняя Москва».
Член Спілки письменників Росії. Член Спілки журналістів Росії. Автор 12 книжок (за станом на липень 2002 року). Книги виходили у видавництвах «Советский писатель», «Современник», «Искусство», «Правда», «Воениздат».
Двічі лауреат премії журналу «Крокодил».
Помер 2 травня 2017 року.[1]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Энтелис Николай. Черным по белому: Сатирические стихи. — Москва: Правда, 1982. — 48 с.
- Энтелис Николай. Тени без света: Сатирические стихи. — Москва: Советский писатель, 1983. — 120 с.
- Энтелис Николай. Всадники без головы: Сатирические стихотворения и эпиграммы. — Москва: Современник, 1986.
- Энтелис Николай. Все флаги в гости…: 40 поэтов в переводе автора. — Москва: Правда, 1987. — 48 с.
- Энтелис Николай. Сделано в США: Сатирические стихотворения. — Москва: Воениздат, 1987. — 174 с.
- Энтелис Николай. Круговорот: Сатирические и юмористические стихотворения. — Москва: Искусство, 1987. — 172 с.
- Энтелис Николай. Суд и смех: Сатира. Юмор. Лирика. — Москва: Правда, 1990. — 240 с.
- Энтелис Николай. Клеймо: [Воспоминания]. — Москва, 1995. — 260 с.
- Энтелис Николай. 75/55. Стихи: грустные и веселые. — Москва, 2003. — 90 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скончался член Союза журналистов и Союза писателей Москвы Николай Энтелис. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Рыцарю эпиграммы — 75 // Вечерняя Москва. — 2002. — 19 июля.
- Бороться с плохим — значит, приближать хорошее: Журналисту и сатирику Николаю Энтелису — 75 // Красная звезда. — 2002. — 18 июля. [Архівовано 21 січня 2003 у Wayback Machine.]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |