Ерато (цариця Вірменії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерато
Էրատո
Ерато
Попередник: Тигран III
Наступник: Аріобарзан II [en]
 
Народження: невідомо
Смерть: після 12 н. е.
Династія: Арташесіди
Батько: Тигран III
Чоловік: Тигран IV

Медіафайли у Вікісховищі?

Ерато (вірм. Էրատո) — цариця Великої Вірменії, остання з роду Арташесідів, дочка Тиграна, єдинокровна сестра і дружина Тиграна IV.

Походження її імені[ред. | ред. код]

Erato є ім'ям давньогрецького походження, що означає "бажаний" або "прекрасний". В давньогрецькій міфології Ерато була однією з муз. Також це ім'я пов'язують з Еросом - грецьким Богом кохання, бо вони обидва походять від одного й того ж кореня.

Дитинство та родина[ред. | ред. код]

Ерато народилася і виросла в Римі (де її батько жив і перебував у вигнанні в період з 30-20 до н.е.) та у Великій Вірменії, протягом часу правління її батька з 20 по 10 роки до н.е.[1] Ким була її мати - невідомо.

Ерато вийшла заміж за свого єдинокровного брата Тігранa IV, який став царем Вірменії в 8 році до н. е. Державою вони правили разом.

Правління[ред. | ред. код]

В 5 році до н. е. римляни позбавили трону Тигранa IV і Ерато та призначили царем Артавазда III, який перебував у них у полоні, але протримати його на троні змогли лише три роки. Після скоєного перевороту на престол знову зійшли Тигран IV і Ерато. Однак незабаром Тигран IV був убитий в бою проти горців, які прийшли з півночі і напали на Вірменію. Після його смерті в 1 році Ерато відмовилася від трону.

За деякими даними, Ерато знову стала царицею Великої Вірменії в 6 - 12 ( 11) роках.

Після її смерті династія Арташесідів закінчила своє існування. [2]

Монета, на якій зображені Тигран IV та Ерато . 2 р. до н.е.-1 р. н. е.


Література[ред. | ред. код]

  • М. Нерсисян. Протиборство центральних князівств і нахарарства // {{{Заголовок}}}. — 528 с. (вірм.)


Посилання[ред. | ред. код]

  1. Королева Армении Эрато. armeniangc.com. Процитовано 2019-03-16. 
  2. Історія Вірменії 2. istoriya.in.ua. Процитовано 2019-03-16.