Ерна Розенштейн
| Ерна Розенштейн | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
17 травня 1913[1][2][…] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[2] | |||
| Смерть | 10 листопада 2004[4][1][…] (91 рік) | |||
| Варшава, Республіка Польща[2] | ||||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |
 Республіка Польща[5] | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художниця, письменниця, поетка | |||
| Вчитель | Войцех Вайс | |||
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія | |||
| У шлюбі з | Artur Sandauerd | |||
| Діти | Adam Sandauerd | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві | |||
|
| ||||
 Ерна Розенштейн у Вікісховищі | ||||
Ерна Розенштейн (нар. 17 травня 1913, Львів — 10 листопада 2004, Варшава, Польща) — польська художниця — сюрреаліст і поетеса єврейського походження. Сестра Пауля Розенштейн-Родана — австрійського економіста.
Біографія[ред. | ред. код]
Ерна Розенштей народилася у Кракові 19 квітня 1902 року в сім'ї єврейського походження Максиміліана та Анни Розенштейн-Родан, батько Ерни був суддею у відставці.[6]
З 1932 по 1934 рік навчалася у Віденській жіночій академії (Wiener Frauenakademie), а потім з 1934 по 1936 рік у Краківській академії образотворчого мистецтва під керівництвом Войцеха Вайса. Під час навчання встановила контакти зі студентською Краківською групою, зокрема з художником і графіком Йонашем Штерном.
У 1937 році здійснила коротку поїздку до Парижа, де у 1938 році мала можливість дізнатися про сюрреалістичний живопис. Війну провела з батьками у Львові. У 1942 році їй вдалося втекти з місцевого гетто. Виїхавши зі Львова, переховувалася під вигаданими іменами спочатку у Варшаві, а після 1944 року — у Ченстохові. Після війни Розенштейн стала частиною краківського авангарду. Серед інших вона була співавтором відродженої Краківської групи разом з Тадеушем Кантором, Марією Яремою, Йонашем Штерном.[6] У 1949 році вона вийшла заміж за Артура Сандауера і жила у Варшаві, де в 1950 році народився їхній син Адам Сандауер, громадський і політичний діяч.
Належала до низки комуністичних організацій:
- Міжнародна організація допомоги революціонерам (1930—1947)
- Wiener Jungarbaiter Verband (1933—1934)
- Комуністичний союз молоді Польщі (1935—1938)
- Польська робітнича партія (1945—1948)
- Польська об'єднана робітнича партія (з 1948)[7]
До 1954 року через соціалістичний реалізм, що діяв у Польщі, Розенштейн не могла виставляти свої роботи. Її живопис насичений образами гетто, був заснованим на підсвідомості та романтиці. З 1972 року почали друкуватися книги Розенштейн з її поезією та драматичними мініатюрами.
Вона була лауреатом Премії ім. Кіпріан Каміл Норвід (1976) і Ян Цибіс (1996[8]).
Похована на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (секція C39-10-5)[9]
Живопис[ред. | ред. код]
Живопис Ерни Розенштейн має багато спільного з поетикою сюрреалізму.[6]
Її картини, такі як «Скульптура в морі» (1954) і «Пейзаж» (1957), демонструють певну спорідненість з мистецтвом каталонського художника Жуана Міро та Андре Массона, тоді як картини «Тихий світ» (1855) та «Пам'ятники» (1955) нагадують настрій картин французького майстра — Іва Тангі.[10] Інші її картини також відсилають до припущень сюрреалізму, наприклад «Дорога» (1954), пов'язана з поетикою снів, або одна з її останніх робіт — напівабстрактне «Розчальне награначе» (1970)[11].
Літературні твори[ред. | ред. код]
Томи поезії[ред. | ред. код]
- Ślad (Czytelnik, Warszawa 1972)
- Поза межами мови (Czytelnik, Warszawa 1976)
- Усі шляхи: (вибрані вірші) (Wydawnictwo Literackie, Краків 1979,ISBN 83-08-00156-4)
- Czas (Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1986,ISBN 83-06-01212-7)
- Трохи з архіву (Міська публічна бібліотека в Легіоново, Легіоново 1993)
- Кадр з архіву (Галерея скульптур у Варшаві, Варшава 1994)
- Річка тече (Історико-етнографічний музей, Хойніце 1998,ISBN 83-906163-2-7)
Казки[ред. | ред. код]
- Казки, вибір і редакція Ярослава Боровця (Wydawnictwo Warstwy, Вроцлав 2014)
- Ловець тіней (збірка казок), зібрана та відредагована Ярославом Боровцем (Wydawnictwo Wolno, Fundacja Galeria Foksal, Lusowo, Варшава 2022)
Посилання[ред. | ред. код]
- Die polnische Lyrikerin und Künstlerin Erna Rosenstein (1913 – 2004). usakowska-wolff.com.
- biweekly.com
- Авторизовані спогади Ерни Розенштейн, написані Зеноною Мачужанкою
- Твори Ерни Розенштейн у фондах Музею мистецтв у Лодзі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1032684364 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ RKDartists
- ↑ http://www.timesonline.co.uk/tol/comment/obituaries/article413314.ece
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #155053462 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б в Erna Rosenstein- To we mnie trwa. www.sandauer.pl. Процитовано 9 лютого 2024.
- ↑ Kto jest kim w Polsce 1984. Wyd. 1. Warszawa: Wydawnictwo Interpress, 1984, ss. 814–815. ISBN 8322320736.
- ↑ Nagroda im. Jana Cybisa. Instytut Adama Mickiewicza (пол.). 2008/08/10.
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze.
- ↑ Erna Rosenstein | Życie i twórczość | Artysta. Culture.pl (пол.). Процитовано 9 лютого 2024.
- ↑ Janicka, Krystyna (1985). Surrealizm. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe. с. 221–222. ISBN 83-221-0256-9.
|
