Андре Массон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андре Массон

André Masson

Народився 4 січня 1896(1896-01-04)[1][2]
Баланьї-сюр-Терен
Помер 28 жовтня 1987(1987-10-28)[1][2] (91 рік)
Париж[1]
Громадянство/підданство Франція
Діяльність художник і гравер[d]
Alma mater Національна вища школа красних мистецтв

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Андре Массон (4 січня 1896 , Баланьї-сюр-Терен, Уаза — 28 жовтня 1987 , Париж) — французький художник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 січня 1896 року в Баланьї-сюр-Терен (Уаза). Виріс у Бельгії, навчався живопису в Брюсселі , 1912 року повернувся до Франції й оселився в Парижі, познайомився з Максом Жакобом . Брав участь у Першій світовій війні, був важко поранений (1917). У 1922 році у нього придбали декілька робіт Гертруда Стайн і Ернест Гемінгвей . У 1923 році познайомився з Жуаном Міро , Антоненом Арто , Мішелем Лерісом, увійшов у коло сюрреалістів (у 1929 порвав відносини з Андре Бретоном). У 1924 році подружився з Жоржем Батаєм, надалі ілюстрував його книги, співпрацював у журналі «Ацефал», глибоко сприйняв його філософію еросу і насильства. У 1934 — 1936 перебував у Іспанії. Після окупації Франції нацистами за допомогою Варіана Фрая зміг виїхати з вішістської Франції й з 1940 до 1945 року проживав у США .

Творчість[ред.ред. код]

Массон глибоко вплинув на становлення абстрактного експресіонізму в США. Після повернення до Франції він працював в театрі, займався ілюстрацією книжок, розписав плафон паризького театру Одеон (1964). Лауреат Національної мистецької премії (1954). Йому присвячений документальний фільм Жана Гремійона «Андре Массон і чотири стихії» (1958).

Вибрані роботи[ред.ред. код]

Живопис[ред.ред. код]

Олія на полотні

  • Le Cimetière, 1924
  • L'Homme à l'orange, 1924
  • Les Musiciens, 1924, 36 x 27 cm[3]
  • Les Quatre éléments, 1924
  • Le Tombeau au bord de la mer, 1924
  • Les Constellations, 1925
  • La Raie, 1925, 40 x 55 cm[4]
  • Le Repas, 1925, 60 x 80|cm[5]
  • La Métamorphose des amants, 1926, 101 x 89|cm, Musée national d'art moderne, Paris[6]
  • L'Équarisseur , 1928
  • Pasiphaé, 1932, crayon de couleur, 49 x 63.8|cm[7]
  • Le Jet de sang, 1936, 127 x 100|cm, Centre national d'art et de culture Georges-Pompidou
  • Corrida, 1937, 90 x 84.2|cm, Galerie Louise Leiris 1999, Paris
  • Dans la tour du sommeil, 1938
  • Le Labyrinthe, 1938, Musée national d'art moderne
  • Le Chantier de Dédales, 1939
  • La Femme paralytique, 1939
  • Hôtel des oiseaux, 1939
  • Gradiva, 1939
  • Portrait d'André Breton, 1941
  • Enchevêtrement, 1941, Musée national d'art moderne
  • Massacre de chevaux », 1942, pastel sur carton[8]
  • La Pythie, 1943, Musée national d'art moderne
  • Terre érotique, 1943, encre de chine, Musée national d'art moderne
  • La Sybille, 1944
  • Le Sanglier, 1946
  • Miroir de la Tauromachie précédé de Tauromachie, texte de Michel Leiris, illustrations André Masson
  • Évocation d'Antonin Artaud, 1958
  • Duo, 1963, 92 x 60|cm[9]
  • Magie noire, 1964, 130 x 89 cm, galerie Hadrien-Thomas, Paris[10]
  • L'Âme de Napoléon, 1968
  • Poursuite, 82 x 116|cm[11]
  • Le Voyageur, 50 x 65|cm, Centre culturel de l'Yonne, Auxerre[12]
  • "Fringance", 1960, Collection Municipale de Saint-Priest, (Rhône)

Скульптура[ред.ред. код]

Бронза

  • La jeune fille au ballon vert à la bouche de pensée, assemblage d'objets, Exposition Internationale surréaliste, Paris, 1938. Збереглося лише фото.
  • Dans la forêt, 1941, 13 x 16 cm.
  • Femme tourmentée, 1941, 25,5 x 16 cm.
  • Mantes accouplées, 1942, 28,5 x 113 x 11,5 cm.
  • Répulsion, 1943, 8 x 13 cm.
  • Femme-feuille, 1943, 6,5 x 14,5 cm.
  • Bacchantes, 1964, 11,7 x 11,5 cm.
  • Saturne, 1964, 15,5 x 8 cm.
  • Femme-arbre, 1973, 1 m 20 в висоту.

Література[ред.ред. код]

  • André Breton,« Le Surréalisme et la Peinture », Paris, éd. Gallimard, 1965.
  • Jean-Claude Clébert,« Mythologie d'André Masson », Genève, éd. Pierre Cailler, 1971.
  • Daniel Guérin « Eux et Lui. suivi de commentaires, ornés de cinq dessins originaux d’André Masson ». Lille, 2000.
  • Armel Guerne « André Masson ou les autres valeurs », 2007.
  • Hubert Juin, « André Masson », Le musée de poche, Paris, 1963.
  • Jean-Clarence Lambert,« André Masson », Paris, éd. Filipacchi, 1979.
  • Françoise Levaillant,« Massacre de signes », Tokyo, Misuzu Shobo, 1995.
  • Georges Limbour et Michel Leiris « André Masson et son univers », Les Trois collines, Lausanne, 1947.
  • Georges Limbour « André Masson, dessins », collection "Plastique", Éd. Braun, Paris, 1951.
  • André Masson, « Entretiens avec Georges Charbonnier », préface de Georges Limbour, Julliard, Paris, 1958. Réédition en 1995 aux éditions André Dimanche, Marseille.
  • André Masson,« La Mémoire du monde », Genève, Skira, 1974 (entretiens avec Gaétan Picon).
  • André Masson,« Le Vagabond du surréalisme », entretiens avec Gilbert Brownstone, Paris, éd. Saint-Germain-des-Près, 1975.
  • André Masson, « Le Rebelle du Surréalisme », Paris, éd. Hermann, éd. 1976, (anthologie établie par Françoise Levaillant). Réédition en 1994.
  • André Masson,« Les Années surréalistes. Correspondance 1916-1942 », Lyon, La Manufacture, 1990 (édition établie et présentée par Françoise Levaillant, d’après le Doctorat de F. Levaillant, André Masson : Lettres choisies 1922 - 1942, Université de Paris I, Panthéon-Sorbonne, 1986).
  • Florence de Mèredieu « André Masson, les dessins automatiques », Blusson, 1988.
  • Stephan Moebius « Die Zauberlehrlinge. Soziologiegeschichte des Collège de Sociologie », Konstanz, 2006.
  • Bernard Noël,« André Masson, la chair du regard, Paris, Gallimard ‘coll. l'art et l'écrivain’, 1993.
  • René Passeron « André Masson et les puissances de signe », Denoël 1975.
  • José Pierre,« L’Aventure Surréaliste autour d’André Breton », Paris, éd. Filipacchi, 1986.
  • Clark V. Poling,« André Masson and the surrealist self », New Haven & London, Yale university press, 2008.
  • Michel Surya « Georges Bataille, la mort à l'œuvre, Gallimard, Paris, 1992.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Record #11857874X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 82, septembre 1990, p. 163
  4. Репродукція в журналі "Azart", hors-série n° 15, mars 2009, p. 20
  5. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 71, septembre 1989, p. 20
  6. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 90, mai 1991, p. 64
  7. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 80, juin 1990, p. 21
  8. Репродукція в журналі "Beaux Arts magazine" n° 72, octobre 1989, p. 141
  9. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine", n° 83, octobre 1990, p. 62
  10. Репродукція в журналі "Beaux Arts magazine" n° 72, octobre 1989, p. 28
  11. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine », n° 77, mars 1990, p. 43
  12. Репродукція в журналі "Beaux-Arts magazine" n° 82, septembre 1990, p. 123

Посилання[ред.ред. код]