Ернст Кнебель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Кнебель
Народився 6 лютого 1892(1892-02-06)
Наунгоф, Лейпциг, Саксонія
Помер 13 березня 1945(1945-03-13) (53 роки)
Багратіонівськ, Калінінградська область
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Ернст Кнебель (нім. Ernst Knebel; 2 червня 189213 березня 1945) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту (1 березня 1945; посмертно заднім числом). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. В 1920 році демобілізований і 31 березня 1920 року вступив у поліцію. 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 жовтня 1936 року — викладач артилерійського училища в Берліні. З 15 листопада 1940 року — командир 580-го піхотного полку 306-ї піхотної дивізії, дислокованої у Франції.З 7 травня 1942 року — командир 589-го піхотного полку 321-ї піхотної дивізії, яка в січні 1943 року була перекинута на Східний фронт. В серпні 1943 року важко поранений. З січня 1944 року — командир 50-го авіапольового полку, який діяв в районі Вітебська. З серпня 1944 року — командир запасного польового полку 3-ї танкової армії, з яким відзначився в боях біля Вільковівшека на кордоні Східної Пруссії. З 15 вересня 1944 року — начальник військового училища 3-ї танкової армії. Військовим комендантом очолював оборону Шіллена, а також дороги Інстербург-Тільзіт. 24 січня 1945 року важко поранений. Помер у шпиталі від наслідків поранення.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997