Ернст Янсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Янсон
Ernest A. Janson
Народження 17 серпня 1878(1878-08-17)
Сполучені Штати Америки Нью-Йорк
Смерть 14 травня 1930(1930-05-14) (51 рік)
США Лонг-Айленд, Нью-Йорк
Поховання США Кладовище Евергрін, Бруклін
Країна США США
Приналежність Армія США Армія США (1900—1910)
Корпус морської піхоти США КМП США (1910—1926)
Роки служби 19001926
Звання сержант-майор
Формування 5-й полк морської піхоти 1-ї дивізії морської піхоти
Війни / битви Бананові війни
* Окупація Нікарагуа
Перша світова війна
* Битва за ліс Белло
Нагороди
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
Медаль за відмінну поведінку КМП (США)
Медаль за Нікарагуанську кампанію
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Військова Медаль (Французька Республіка)
Військова Медаль (Французька Республіка)
Хрест «За бойові заслуги» (Італія) Військова медаль «За відвагу» (Чорногорія) Військовий хрест 3-го класу (Португалія)
Кавалер воєнного хреста 1914—1918 з пальмовою гилкою (Франція)
Кавалер воєнного хреста 1914—1918 з пальмовою гилкою (Франція)
CMNS: Ернст Янсон у Вікісховищі

Ернст Янсон (англ. Ernest A. Janson; нар. 17 серпня 1878, Нью-Йорк — пом. 14 травня 1930, Нью-Йорк) — американський військовослужбовець, сержант-майор Корпусу морської піхоти США. Один з 19 військовослужбовців США двічі кавалерів Медалі Пошани, удостоєний найвищої відзнаки за проявлений героїзм на полі бою. Під час Першої світової війни він служив під ім'ям Чарльз Ф. Гоффман.

Біографія[ред. | ред. код]

Ернст Август Янсон народився 17 серпня 1878 року в Нью-Йорку. Після майже десяти років почесної служби в армії США, 14 червня 1910 року він вступив до Корпусу морської піхоти в Бремертоні, штат Вашингтон. 14 березня 1911 року йому присвоєне звання капрала. Брав участь у Нікарагуанській кампанії та 13 червня 1914 року був з почестями звільнений у запас. Але, вже 17 червня 1914 року Янсон повторно поступив на військову службу і 24 серпня 1914 року отримав звання сержанта. Під час цього другого призову він служив на пре-дредноуті «Небраска», на «Монтані» і знову «Небрасці», і в Норфолку, штат Вірджинія.

Сержант Янсон відплив до Франції на кораблі USS DeKalb 14 червня 1917 року та 27 червня зійшов на берег у Сен-Назері. З честю служив у 49-й роті 5-го полку в її різноманітних битвах та місіях. 6 червня 1918 року в битві під Белло-Вуд він отримав важке поранення. За свою видатну службу в цей день сержант Янсон був нагороджений медалями Пошани армії та флоту. Також за героїзм на полі бою морський піхотинець був відзначений військовою медаллю, Військовим хрестом з пальмовою гілкою та іншими нагородами союзних держав Антанти.

У листопаді 1918 року він повернувся до Сполучених Штатів і був госпіталізований до військово-морського госпіталю в Нью-Йорку для лікування поранень, отриманих у бою 6 червня 1918 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Axelrod, Alan (2018). Miracle at Belleau Wood: The Birth of the Modern U.S. Marine Corps. Guilford, Connecticut: Lyons Press. ISBN 978-1-4930-3289-1.
  • Cerasini, Marc (2002). Heroes: U.S. Marine Corps Medal of Honor Winners. New York: Berkley. ISBN 0-425-18159-6.