Луїс Кукела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїс Кукела
Ім'я при народженні Louis Cukela
Народження 1 травня 1888(1888-05-01)
Австро-Угорщина Спліт, Королівство Далмація
Смерть 19 березня 1956(1956-03-19) (67 років)
США Бетесда, Меріленд
Поховання США Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Приналежність Армія США Армія США
Корпус морської піхоти США КМП США
Рід військ артилерія
Роки служби Армія США Армія США (1914—1916)
Корпус морської піхоти США КМП США (1917—1946)
Звання капрал
майор
Війни / битви Перша світова війна
Битва на Марні
* Бій біля Суассон
Мез-Аргоннська операція
Битва за ліс Белло
Бій за Сен-Мієль
Нагороди
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Медаль за кампанію на Гаїті
Експедиційна медаль Корпусу морської піхоти (США) Медаль за бої на Янцзи Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Військова Медаль (Французька Республіка)
Військова Медаль (Французька Республіка)
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер воєнного хреста 1914—1918 із срібною зіркою (Франція)
Кавалер воєнного хреста 1914—1918 із срібною зіркою (Франція)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Хрест «За військові заслуги» (Італія)
Орден Корони (Югославія)
CMNS: Луїс Кукела у Вікісховищі

Луїс Кукела (англ. Louis Cukela; нар. 1 травня 1888, Спліт — пом. 19 березня 1956, Бетесда) — американський військовослужбовець хорватського походження, який служив у лавах армії та Корпусу морської піхоти США у першій половині XX століття. Один з 19 американських військовослужбовців, які двічі стали кавалерами Медалі Пошани, найвищої відзнаки США за проявлений героїзм на полі бою за роки Першої світової війни. Кукела був нагороджений вищою відзнакою як армією США, так і ВМС США за один і той самий подвиг в ході битви за Суассон у Першій світовій війні. Він також був нагороджений нагородами Франції, Італії та Королівства Югославії.

Відомий своєю ламаною англійською мовою, найкращим прикладом якої є його незабутній вислів: «Якби я хотів послати проклятого дурня, я б поїхав сам» (коли посланець повернувся з дурною перекрученою відповіддю).

Біографія[ред. | ред. код]

Луїс Кукела народився 1 травня 1888 року в далматинському місті Спліт (або Дубровник), нинішня Хорватія (на той час Королівство Далмація, Австро-Угорська імперія), у родині Джорджа та Йохани (Бубріч) Кукела. Його мати померла 1900 року. Він здобув освіту в початкових школах Спліта, потім відвідував Купецьку академію, а згодом Королівську гімназію. У 1913 році Кукела емігрував до Сполучених Штатів і разом з братом оселився в Міннеаполісі, штат Міннесота; його батько і три сестри залишилися в Австро-Угорщині.

21 вересня 1914 року він вступив до лав армії США. Служив капралом у роті «Н» 13-го піхотного полку, коли 12 червня 1916 року був з почестями звільнений у запас.

31 січня 1917 року, коли в Європі вирувала Перша світова війна і ще до вступу Сполучених Штатів у війну, Кукела записався до Корпусу морської піхоти США, де став військовослужбовцем 66-ї роти 1-го батальйону 5-го полку морської піхоти.

У 1918 році полк доправили до Франції, де узяв участь у всіх боях, від Белло Вуд до переправи через річку Мез. На цьому шляху Кукела отримав звання другого лейтенанта, а також Медаль Пошани і чотири Срібні зірки. З французьких нагород — орден Почесного легіону, медаль за бойові заслуги та Воєнний хрест 1914-18 рр. з двома пальмами та однією срібною зіркою. Італія нагородила його орденом «За бойові заслуги», а Югославія — Командорським хрестом Королівського ордена Корони Югославії.

Луїс Кукела був нагороджений Медаллю Пошани двічі: як від армії, так і від флоту (у формі хреста Тіффані) за подвиг, який вчинив вранці 18 липня 1918 року поблизу французького селища Вільє-Коттере, під час Суассонської битви. 66-та рота 5-го полку морської піхоти, в якому Кукела тоді був сержант-комендором, просувалася через ліс де Рец, коли наразилася на ворожий опорний пункт. Незважаючи на попередження своїх підлеглих, сержант виповз з флангу і самотужки просунувся до німецьких позицій. Пробравшись з боку до опорного пункту, попри сильний вогонь противника, Кукела захопив одну гармату, знищивши багнетом її обслугу. Підібравши ручні гранати, він зруйнував решту опорного пункту, сховавшись в укритті сусіднього окопу. Морський піхотинець захопив чотирьох полонених кайзерівської армії та два неушкоджених кулемети.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • U.S. Congress, «General Staff Corps and Medals of Honor», 1st session of the 66th Congress, Senate Documents, vol. 14