Ерне Гере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ерньо Герьо)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерне Гере
угор. Gerő Ernő
Ім'я при народженніугор. Singer Ernő
Народився8 липня 1898(1898-07-08)[1][2][4]
Требушовце, Хонт (комітат), Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина
Помер12 березня 1980(1980-03-12)[1][2][…] (81 рік)
Будапешт, Угорська Народна Республіка[5]
ПохованняФаркашреті
Країна Угорщина
Діяльністьекономіст, політик, шпигун, державний службовець
Alma materБудапештський університет (1918)
Знання мовугорська[6][7]
ЧленствоУгорська академія наук
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d], member of the Provisional National Assemblyd, Minister of Trade and Transportd і Minister of Interior of Hungaryd[8]
ПартіяУгорська комуністична партія, Угорська партія трудящих і Угорська соціалістична робоча партія (1962)
РодичіAnna Fazekasd
У шлюбі зErzsébet Fazekasd
Нагороди

Ерне Гере (угор. Gerő Ernő, уродж. Ерне Зінгер (угор. Singer Ernő); 8 липня 1891, Требушовце — 12 березня 1980, Будапешт) — угорський політичний діяч.

Народився в єврейській родині. З 1918 року — член Комуністичної партії Угорщини. Після розгрому Угорської радянської республіки в 1919 році втік до Відня. Жив у Москві з 1923 року і грав провідну роль в апараті Комуністичного інтернаціоналу. Перебував в Іспанії під час Громадянської війни. Виступав політичним радником Національного комітету «Вільна Німеччина».

З 26 січня по 11 травня 1945 року — член Вищої Національної ради. При диктатурі Матяша Ракоші, яка багато в чому копіювала сталінський режим у СРСР, був членом Політбюро Центрального Комітету УПТ, обіймав посади міністра фінансів і міністра внутрішніх справ.

З 21 липня по 25 жовтня 1956 року обіймав посаду Генерального секретаря ЦК УПТ, до моменту її фактичного розпаду і утворення на її базі УСРП. Вважається, що якщо б Янош Кадар або Імре Надь замінив Матяша Ракоші в липні 1956 року замість Ерне Гере[прояснити], угорської революції можна було б уникнути[9].

Після своєї відставки під час Угорського повстання 1956 р., втік до СРСР. У 1961 році повернувся в Будапешт, за участь у масових репресіях був виключений з партії. Працював перекладачем.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Munzinger Personen
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124580246 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 218. — 549 с.
  9. ↑ Джоанна Гранвілл (Johanna Granville), The First Domino: International Decision Making During the Hungarian Crisis of 1956 [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Texas A & M University Press, 2004. (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерне_Гере&oldid=40756454