В суспільних відносинах комуністичне вчення наголошує на зверхності інтересів колективу над інтересами окремої людини, на абсолютній домінанті, підкоренні людської особистості інтересам спільноти. Відчуження приватних інтересів особи в комунізму починається із скасування приватної власності на засоби виробництва, її еспропріації.
«Капіталісти́чний реалі́зм: чи є альтернати́ва?» (англ.Capitalist Realism: Is There No Alternative?) — книга британського марксистського публіциста й культурного критика[en]Марка Фішера, опублікована 2009 року. Фішер досліджує феномен «капіталістичного реалізму» — панівного світогляду, у якому капіталізм сприймається як єдина реалістична суспільно-економічна система, а будь-яку послідовну альтернативу уявити неможливо.
Назва концепції є іронічною відсилкою до терміну «соціалістичний реалізм», а підзаголовок книги «Чи є альтернатива?» відображає тезу британського прем'єр-міністра Марґарет Тетчер «Альтернативи немає»/«Іншого не дано» (англ.There is no alternative), яка просувала безальтернативність ринкового капіталізму.
Книга набула широкого резонансу й закріпила за Фішером репутацію одного з найвпливовіших критиків сучасного капіталізму.
Карл Маркс народився третьою дитиною в сім'ї адвоката у Трірі в будинку за адресою Брюкерґассе 664 (тепер це Брюкерґассе 10, де знаходиться музей Маркса). 15 жовтня1819 року їхня сім'я переїхала в новий будинок за адресою Сімеонштрассе 8 (тепер на цьому місці встановлена пам'ятна плита). Його батько, Генріх (Гиршель) Маркс (Heinrich Marx), і мати, Генрієта Пресбург (Пресборк), походили з родин рабинів. У 1817 році батько
прийняв протестантство, щоб не втратити звання судового радника. Маркса охрестили в шестирічному віці. В цьому, мабуть, потрібно шукати коріння його критичного ставлення до релігії.