Еріх фон Кайзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріх фон Кайзер
Народився 10 грудня 1882(1882-12-10)
Гливиці
Помер 3 серпня 1969(1969-08-03) (86 років)
Військове звання  Генерал-лейтенант до розпорядження
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Еріх Карл Ойген фон Кайзер (нім. Erich Karl Eugen von Keiser; 10 грудня 1882, Гляйвіц5 серпня 1969, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

Син оберстлейтенанта Прусської армії Ернста фон Кайзера (1846–1906) і його дружини Амалії, уродженої Дойль (1855–1884). 22 березня 1902 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 31 жовтня 1938 року вийшов у відставку.

26 серпня 1939 року призваний у вермахт і призначений комендантом 540-го тилового району. З 25 жовтня 1939 року — командир 425-ї дивізії особливого призначення, з 1 червня 1940 року — запасних частин 100, з 9 серпня 1940 року — 402-ї дивізії особливого призначення. З 19 вересня 1941 року — командувач військовополоненими в 2-му, з 15 листопада 1942 року — в 3-му військовому окрузі. 15 квітня 1944 року відправлений в резерв фюрера, а 30 квітня був звільнений у відставку.

Сім'я[ред. | ред. код]

3 жовтня 1908 року одружився з Генрієттою Беттіхер (1887). В пари народились сини Вольф Дітріх (1909) і Ганс Юрген (1913).

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 6: Hochbaum–Klutmann. Biblio Verlag, Bissendorf 2002, ISBN 3-7648-2582-0, S. 404–405.
  • Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Alter Adel und Briefadel. 1921. Fünfzehnter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1920, S. 406–407.
  • Wolf Keilig: Die Generale des Heeres. Truppenoffiziere, Sanitätsoffiziere im Generalsrang, Waffenoffiziere im Generalsrang, Offiziere der Kraftfahrparktruppe im Generalsrang, Ingenieur-Offiziere im Generalsrang, Wehrmachtsrichter im Generalsrang, Verwaltungsoffiziere im Generalsrang, Veterinäroffiziere im Generalsrang. Podzun-Pallas-Verlag, 1983, S. 166.

Посилання[ред. | ред. код]