Ефеб Крітіоса
Мармуровий Ефеб Крітіоса або Хлопчик Крітіоса належить до ранньокласичного періоду давньогрецької скульптури. Це перша статуя класичної давнини, в якій використовується контрапосто. Кеннет Кларк назвав це «першим красивим оголеним тілом у мистецтві»[1] Цілком можливо, навіть імовірно, що раніше цю техніку використовували для бронзових статуй, але якщо й застосовували, то вони не збереглися.[1] Сьюзен Вудфорд припускає, що статуя є копією бронзового оригіналу.[2] Хлопчик Крітіоса отримав таку назву, тому що, за свідченнями,[1] він приписується Критіосу, який працював разом із Несіотами (скульпторами Гармодія та Арістогейтона) або з їхньою школою приблизно у 480 році до нашої ери. У теперішньому вигляді статуя значно менша за натуральну величину – 117 см,[3] включаючи опори, які замінюють відсутні ніжки.
Відкриття[ред. | ред. код]
Статуя була розкопана в 1866 році в Афінському Акрополі, у Персершутті, що являє собою церемоніальне звалище, де афіняни поховали уламки священних артефактів, знищених мародерською перською армією в 480 році до нашої ери. Він перебуває в Музеї Акрополя в Афінах[4] поблизу місця, де його й знайшли. Тулуб було відшукано в 1865 році під час розкопок фундаменту старого музею в афінському Акрополі, проте голова цієї статуї була віднайдена через двадцять три роки між музеєм та південною стіною Акрополя, на останньому етапі руйнувань під час перських війн. Цей факт разом з аналізом його стилю є суттєвим для датування статуї.[5]
Значення[ред. | ред. код]
Не дивлячись на те чи був Крітіос новатором, чи ні,[6] з хлопчиком Крітіоса (ефебом) грецький художник опанував повне розуміння того, як різні частини тіла діють як система. Статуя не має стійкої і жорсткої пози як для архаїчного стилю. Ефеб Крітіоса демонструє більш розслаблену та натуралістичну позу, відому як контрапост. Ця позиція викликає ланцюжок анатомічних подій: коли таз висувається по діагоналі вгору з лівого боку, права сідниця розслабляється, хребет набуває вигин «S», а лінія плеча опускається зліва, щоб протидіяти дії таза.[7] Серед класичних грецьких скульптур Ефеб Крітіоса являє собою «Канон Полікліта» та його учнів.[8][9]
Він встановив правило для пізніших скульпторів, таких як Пракситель і Лісіпп, чиє контрапосто підкреслено більше, ніж «тонка рівновага контуру та осі, що має бути основою класичного мистецтва»[1], продемонстрована Хлопчиком Крітіоса як «делікатна рівновага руху»[1]
Ефеб Крітіоса вказує на ряд інших важливих нововведень, які відрізняють його від архаїчних куросів сьомого та шостого століть до нашої ери. Архаїчний стиль більше опирався на геометричні форми для визначення контурів людського тіла. М’язова і скелетна структура Ефеба Крітіоса зображені з реалістичною точністю плоті та кісток, з природно розширеною грудною кліткою, ніби під час дихання, з розслабленою позицією та вужчими стегнами. Скульптори почали відходити від правил архаїчного стилю і слідувати зближенню до природи.[7][10] Як останній елемент класичного періоду, архаїчна посмішка була повністю замінена точним переведенням губ і строгим виразом лиця, що характеризувало перехідний суворий стиль. Він був створений в ту саму епоху, що і голова Акрополя білявого Куроса і група "тираницидів" Гармодія та Арістогейтона. Хорошим прикладом для порівняння є мармурова статуя ефеба в музеї в Агрідженто.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Clark, Kenneth. (2010) The Nude: A study in ideal form. New edition. London: The Folio Society, pp. 24-25.
- ↑ Woodford, Susan. (1982) The Art of Greece and Rome. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 13-14. ISBN 0521298733
- ↑ Janson, H.W. (1995) History of Art. 5th edn. Revised and expanded by Anthony F. Janson. London: Thames & Hudson, p. 139. ISBN 0500237018
- ↑ Inv. no. 698.
- ↑ Jeffrey M. Hurwitt, "The Kritios Boy: Discovery, Reconstruction, and Date", in: American Journal of Archaeology 93 (1989), pp. 41-80. For the destruction of the Athenian Acropolis generally: Martin Steskal, "Der Zerstörungsbefund 480/79 der Athener Akropolis" Eine Fallstudie zum etablierten Chronologygerüst, Hamburg 2004.
- ↑ Literary sources credit Pythagoras of Rhegium as the sculptor who "first gave rhythm and proportion to his statues," as Kenneth Clark noted.
- ↑ а б Laurie., Adams (2011). Art across time (вид. 4th). New York: McGraw-Hill. с. 144—145. ISBN 9780073379234. OCLC 437054149.
- ↑ Richter, Gisela M.A. (1966) Handbuch der griechischen Kunst. Berlin: Köln-Berlin, p. 95.
- ↑ Boardman, John. Ed. (1993) The Oxford History of Classical Art. Oxford: Oxford University Press, pp. 87-89.
- ↑ Boardman, John (2016). Greek art (вид. Fifth edition, revised and expanded). London. с. 140. ISBN 9780500204337. OCLC 957252376.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Der Kritios-Knabe: вид спереду
- Вид збоку
- Музей Virtuelles Antiken [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Зображення [Архівовано 25 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Стародавня Греція [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пучки [Архівовано 26 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Інтерактивне 3D-сканування верхньої частини тулуба з низькою роздільною здатністю на основі браузера
