Жаба-водоніс їстівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаба-водоніс їстівна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Pyxicephalidae
Рід: Жаба-водоніс
Вид: Жаба-водоніс їстівна
Pyxicephalus edulis
Peters, 1854
Синоніми
Maltzania bufonia
Rana reiensis
Phrynopsis usambarae
Посилання
Вікісховище: Pyxicephalus edulis
Віківиди: Pyxicephalus edulis
EOL: 1019130
ITIS: 665252
МСОП: 76317591
NCBI: 333692

Жаба-водоніс їстівна (Pyxicephalus edulis) — вид земноводних з роду Жаба-водоніс родини Pyxicephalidae.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина сягає 8—12, іноді 15 см. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. Має масивний тулуб, що переходить у голову без вираженого шийного перехоплення. Рот дуже великий. На спині і з боків розташовуються поздовжні складки шкіри різної довжини. Шкіра горбиста на спині і боках, гладенька на череві.

Забарвлення верхньої сторони тіла коливається від яскраво-зеленого до бурого, іноді з темними плямами або світлою смугою по хребту. Низ білуватий або кремовий, іноді з темними плямами на горлі. На внутрішній стороні стегон і під пахвами можуть бути яскраві помаранчево-червоні плями.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє сухі та вологі савани, сезонно вологі або затоплені луки, болота, прісноводні озера та болота, ріллі, луки, ставки, канали, канави, штучні карсти. Живиться безхребетними, дрібними гризунами, невеличкими плачунами та земноводними.

Парування починається у сезон дощів. Самиця відкладає 2000—3000 яєць. пуголовки з'являються через 2 дні. Метаморфоз триває до 2 тижнів.

Цю жабу місцеві мешканці вживають в їжу.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у Беніні, Ботсвані, Камеруні, Гамбії, Кенії, Малаві, Мавританії, Мозамбіку, Нігерії, Сенегалі, Сомалі, Есватіні, Танзанії, Замбії, Зімбабве. Рідко трапляється в Буркіна-Фасо, Чаді, Кот-д'Івуарі, Гані, Гвінеї, Малі, Намібії, Уганді, Центральноафриканській Республіці, Демократичній Республіці Конго, Південному Судані, Того.

Джерела[ред. | ред. код]