Жан-Батист Клебер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Батист Клебер
фр. Jean-Baptiste Kléber
Народження 9 березня 1753(1753-03-09)[1][2][…]
Страсбург, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція[4]
Смерть 14 червня 1800(1800-06-14)[3][5][6] (47 років)
Каїр, Єгипетський еялет[4]
Різана рана
Поховання Страсбург
Країна  Франція
Приналежність Королівство Франція
Holy Roman Empire Священна Римська імперія
Перша французька республіка
Роки служби 1769–1770 (Франція)
1777–1783 (Священна Римська імперія)
1792–1800 (Франція)
Звання Дивізійний генерал
Командування Army of Mainzd
Війни / битви Війна за баварську спадщину, Революційні війни, Вандейська війна, Шуани, Siege of Jaffad, Siege of Acred, Битва при горі Табор і Battle of Heliopolisd
Нагороди
CMNS: Жан-Батист Клебер у Вікісховищі

Жан-Батист Клебер (фр. Jean-Baptiste Kléber; 9 березня 1753 – 14 червня 1800) — французький полководець часів Великої французької революції, головнокомандувач французької армії в Єгипті з 22 серпня 1799 до 14 червня 1800 року.

Клебер служив у Рейнській області під час війни першої коаліції, брав участь в придушенні повстання у Вандеї. Після укладення Кампо-Формійського миру відійшов від військових справ, але повернувся на службу, щоб супроводжувати Наполеона Бонапарта в кампанії в Єгипті та Сирії в 1798 році. Після погіршення становища французьких військ в кампанії і поверення Наполеона повернувся до Парижа в 1799 році, Клебера призначено командувачем всіх французьких військ в Єгипті. Убитий студентом у Каїрі в 1800 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Жан-Батист Клебер народився 9 березня 1753 року в Страсбурзі, в провінції Ельзас, де його батько працював майстром-будівельником. У 1769 році він недовго служив у французькому 1-му гусарському полку, але пішов у відставку, щоб з 1770 по 1774 рік вивчати архітектуру в Парижі. Його допомога двом німецьким дворянам під час бійки в таверні сприяла тому, що він був зарахований до військової школи в Мюнхені. Після закінчення навчання він отримав призначення до 38-го піхотного полку фон Кауніца габсбурзької австрійської армії. Брав участь у війні за баварську спадщину, але не брав участі у великих боях. Служив у гарнізонах Монса, Мехелена та Люксембурга в Австрійських Нідерландах. Вирішивши, що його скромне походження не дає йому шансів на просування вище унтер-лейтенанта, він залишив австрійську армію в 1783 році, прослуживши загалом сім років[7].

Французькі революційні війни[ред. | ред. код]

У 1792 році, на початку Французьких революційних війн, Клебер вступив до 4-го добровольчого батальйону Верхнього Рейну[8]. Завдяки своєму військовому досвіду його одразу обрали ад'ютантом, а невдовзі підполковником батальйону. Відзначився під час облоги Майнца у липні 1793 року, у серпні 1793 року отримав звання бригадного генерала[7].

Потім Клебер був перекинутий до Західної Франції, де брав участь у придушенні повстання у Вандеї. 19 вересня 1793 року в битві при Тіффозі він зазнав поразки, але зумів зберегти командування. Через місяць Клебер сприяв перемозі республіканців при Шоле, за що 17 жовтня 1793 року отримав звання дивізійного генерала. У цих операціях почалася його дружба з генералом Франсуа Марсо, разом з яким він розгромив сили роялістів у битвах при Ле-Мані та Савене у грудні 1793 року.

У квітні 1794 Клебера направили до Арденнської армії[8]. Свою майстерність і хоробрість він проявив у численних боях біля Шарлеруа, а також здобув перемогу при Флерусі (26 червня 1794 року). У наступні роки служив переважно на межі Рейна. Взимку 1794–1795 років брав в облогу Майнц. 13 жовтня 1795 року він провів блискучу ар'єргардну операцію на мосту поблизу Нойвіда, а в наступальній кампанії 1796 року був найуспішнішим лейтенантом генерала Жана Батиста Журдана, перемога французьких військ під Зігбургом 1 червня того ж року дозволила Журдану переправити основну частину французьких сил через Рейн. Після відступу до Рейну Клебер відмовився від командування і пішов у приватне життя на початку 1798 року[8]. Він повернувся на службу пізніше того ж року, спочатку в Армію Англії (підрозділ французької революційної армії), а потім прийняв у командування дивізію в складі Армії Сходу під командуванням генерала Наполеона Бонапарта.

Єгипетська кампанія[ред. | ред. код]

Клебер приєднався до Бонапарта в експедиції до Єгипту, але отримав поранення в голову під Александрією в першому ж бою, що не дозволило йому взяти участь у битві біля пірамід, пізніше був призначений на посаду губернатора Александрії. У сирійській кампанії 1799 року він командував авангардом, взяв Ель-Аріш, Газу і Яффу, і здобув велику перемогу в битві при горі Табор 15-16 квітня 1799 року.

Поранення Клебера під Александрією, гравюра Адольфа-Франсуа Паннемакера

Кампанія не була успішною для французів, оскільки Наполеон відступив і повернувся до Франції наприкінці 1799 року. Наполеон залишив Клебера командувати французькими військами, не порадившись з ним перед від'їздом[9]. На цій посаді, не бачачи надії повернути свою армію до Франції або закріпити свої завоювання, він уклав Ель-Аріську конвенцію (24 січня 1800 року) з комодором Сідней Смітом, отримавши право на почесну репатріацію французької армії. Коли британський адмірал лорд Кейт відмовився ратифікувати угоду, Клебер атакував турків у битві при Геліополісі[10]. Війська Клебера повністю розгромили турків 20 березня 1800 року, незважаючи на багатократну перевагу сил противника. Потім він знову захопив Каїр, який повстав проти французького правління.

Вбивство[ред. | ред. код]

Невдовзі після французьких перемог, коли Клебер прогулювався садом палацу Альфі біка, його зарізав Сулейман аль-Халабі, сирійський студент, що мешкав у Єгипті. Спочатку здалося, що вбивця попросив у Клебера милостиню, але потім схопив його за руку і вдарив ножем у серце, живіт, ліву руку і праву щоку, після чого втік і сховався біля палацу. Незабаром він був спійманий з кинджалом, яким він вбив Клебера, і згодом страчений. Вбивство сталося в Каїрі 14 червня 1800 року, за збігом обставин в той самий день, коли друг і товариш Клебера, Дезе, загинув під Маренго[11].

Поховання[ред. | ред. код]

Після вбивства забальзамоване тіло Клебера було повернене до Франції. Побоюючись, що його могила стане символом республіканізму, Наполеон наказав поховати його в замку Іф, на острові поблизу Марселя. Вона залишалася там протягом 18 років, поки Людовик XVIII не виділив Клеберу місце для поховання в його рідному місті Страсбурзі. Він був перепохований 15 грудня 1838 року під іменною статуєю, розташованою в центрі на площі Клебера. Ім'я Клебера вписано в колону №23 на південній опорі Тріумфальної арки.

Оцінка[ред. | ред. код]

Клебер став одним з найвидатніших генералів епохи французької революції. Жоден генерал того часу не перевершував його, як заступника командувача. Управління військами в Єгипті в складному становищі показує, що його навики адміністратора не поступалися, тим, якими він володів як полководець. Хоча сам Клебер неоднозначно ставився до Наполеона (в тому числі проклинав його і малював глузливі карикатури), Бонапарт високо цінував майстерність Клебера, заявляючи, що "немає такого чудового видовища, як дивитися, як Клебер йде в бій", і порівнював його з богом війни Марсом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11894780X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  6. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  7. ↑ а б Chisholm, 1911.
  8. ↑ а б в Bertaud, Jean-Paul. KLEBER, Jean-Baptiste (1753-1800), général. Dictionnaire Napoléon. Éditions Fayardurl.
  9. ↑ Charles River (2018). Napoleon in Egypt: The History and Legacy of the French Campaign in Egypt and Syria. Charles River Editors. ISBN 978-1718863620.
  10. ↑ Charles River (2018). Napoleon in Egypt: The History and Legacy of the French Campaign in Egypt and Syria. Charles River Editors. ISBN 978-1718863620.
  11. ↑ Halabi, Suleiman al-. 31 December 2009. Архів оригіналу за 31 December 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Батист_Клебер&oldid=41716692