Жан Ростан
Жан Ростан | |
---|---|
фр. Jean Rostand | |
Ім'я при народженні | фр. Jean Edmond Cyrus Rostand[1] |
Псевдо | Jean Sokori[2] |
Народився | 1 жовтня 1894 Париж |
Помер | 4 вересня 1977 (82 роки) Віль-д'Авре |
Поховання | Віль-д'Авре |
Громадянство | Франція |
Діяльність | біолог, письменник, популяризатор науки |
Галузь | біологія |
Відомий завдяки | абіогенез, біологія, євгеніка, пацифізм, фемінізм і президент |
Alma mater | Паризький університет |
Знання мов | французька |
Членство | Французька академія (4 вересня 1977)[3], Французьке зоологічне товариствоd, Міжнародна академія історії науки, Society of Biologyd і Ліннеївське товариство Ліонаd |
Magnum opus | L'Aventure humained[4] і Esquisse d'une histoire de la biologied[4] |
Посада | seat 8 of the Académie françaised[3] |
Рід | Ростаниd |
Батько | Едмон Ростан |
Мати | Розамунда Жерарd |
Брати, сестри | Моріс Ростанd |
У шлюбі з | Andrée Manted |
Нагороди | Лауреат великої літературної премії міста Парижа (1951), Лауреат премії Калінги (1959), член Французької академії (1959) |
|
Жан Роста́н (фр. Jean Rostand; 1 жовтня 1894, Париж — 4 вересня 1977, Віль-д'Авре) — французький біолог та письменник. Член Французької академії.
Народився в Парижі в родині відомого письменника Едмона Ростана та поетеси Розмонди Жерар. Під впливом прочитаної в дитинстві книги Жана Фабра «Записки ентомолога» став біологом. Все життя працював у власній лабораторії в невеликому містечку під Парижем. Одночасно писав філософські трактати. 1959 року був обраний членом Французької Академії. 1959 року за популяризацію науки був відзначений премією Калінги. Виступав проти проліферації ядерної зброї та проти смертної кари. За переконанням був агностиком, активно сприяв поширенню гуманістичних принципів.
Його афоризми зібрані в книгах «Шлюб» (1927), «Думки біолога» (1939), «Тривоги біолога» (1967).
Ростан помер у Віль-д'Авре, де й був похований.
1951 року на честь Жана Ростана було названо острів — Острів Ростана, що знаходиться в Антарктиді (Земля Аделі, Мис Геології).
- Le Retour des pauvres (Paris, Stock, 1919 — publié sous le pseudonyme de Jean Sokori)
- La Loi des riches (Paris, Grasset, 1920)
- Pendant qu'on souffre encore (Paris, Grasset, 1921)
- Ignace ou l'écrivain (Paris, Fasquelle, 1923)
- Deux Angoisses: la mort, l'amour (Paris, Fasquelle, 1924)
- De la vanité et de quelques autres sujets (Paris, Fasquelle, 1925)
- Les Familiotes et autres essais de mystique bourgeoise (Paris, Fasquelle, 1925)
- De l'amour des idées (Paris, Aveline, 1926)
- Le Mariage (Paris, Hachette, 1927)
- Valère ou l'exaspéré (Paris, Fasquelle, 1927)
- Julien ou une conscience (Paris, Fasquelle, 1928)
- Journal d'un caractère (Paris, Fasquelle, 1931)
- Pensées d'un biologiste (Paris, Stock, 1939)
- Nouvelles pensées d'un biologiste (Paris, Stock, 1947)
- Notes d'un biologiste (Les Pharmaciens bibliophiles, 1954), livre avec gravures au burin par Albert Flocon et accompagné du menu du 23 mars en l'Hôtel Lutetia.
- Carnet d'un biologiste (Paris, Stock, 1959)
- Inquiétudes d'un biologiste (Paris, Gallimard, 1967)
- Le Courrier d'un biologiste (Paris, Gallimard, 1970)
- Les Chromosomes, artisans de l'hérédité et du sexe (Paris, Hachette, 1928)
- La Formation de l'être. Histoire des idées sur la génération (Paris, Hachette, 1930)
- De la mouche à l'homme (Paris, Fasquelle, 1930)
- L'état présent du transformisme (Paris, Stock, 1931)
- L'Évolution des espèces. Histoire des idées transformistes (Paris, Hachette, 1932)
- L'Aventure humaine (Paris, Fasquelle, 3 volumes, 1933–1935)
- La Vie des crapauds (Paris, Stock, 1933)
- Les Problèmes de l'hérédité et du sexe (Paris, Rieder, 1933)
- En collaboration avec Augustin Boutaric et Pierre Sergescu : Les Sciences. Les sciences mathématiques, les sciences biologiques, les sciences physico-chimiques, (Paris, Denoël, 1933)
- La Vie des libellules (Paris, Stock, 1935)
- Insectes (Paris, Flammarion, 1936)
- En collaboration avec Lucien Cuénot : Introduction à la génétique (Paris, Tournier et Constans, 1936)
- La Nouvelle Biologie (Paris, Fasquelle, 1937)
- La Parthénogenèse des vertébrés (Paris, Hermann, 1938)
- Claude Bernard (Paris, Gallimard, 1938)
- Biologie et Médecine (Paris, Gallimard, 1939)
- La Vie et ses problèmes (Paris, Flammarion, 1939)
- Science et Génération (Paris, Fasquelle, 1940)
- L'homme. Introduction à l'étude de la biologie humaine (Paris, Gallimard, 1941)
- Les Idées nouvelles de la génétique (Paris, P.U.F., 1941)
- L'Homme, maître de la vie (Paris, Poulet-Malassis, 1941)
- Hommes de vérité. Tome 1: Pasteur, Claude Bernard, Fontenelle, La Rochefoucauld (Paris, Stock, 1942)
- La Genèse de la vie. Histoire des idées sur la génération spontanée (Paris, Hachette, 1943)
- L'Avenir de la biologie (Paris, Poulet-Malassis, 1943)
- La Vie des vers à soie (Paris, Gallimard, 1944)
- Esquisse d'une histoire de la biologie (Paris, Gallimard, 1945)
- L'Avenir de la biologie (Paris, Éditions du Sablon, 1946)
- Qu'est-ce qu'un enfant ? (Alençon, Imprimerie Alençonnaise, 1946)
- Charles Darwin (Paris, Gallimard, 1947)
- Hommes de vérité. Tome 2: Lamarck, Davaine, Mendel, Fabre, Bruce Frederic Cummings (Paris, Stock, 1948)
- L'Homme devant la biologie (Paris, Poulet-Malassis, 1949)
- La Parthénogenèse, reproduction virginale chez les animaux (Paris, Poulet-Malassis, 1949)
- La Parthénogenèse animale (Paris, P.U.F., 1949)
- La Biologie et l'avenir humain (Paris, Albin Michel, 1950)
- Les Grands courants de la biologie (Paris, Gallimard, 1951)
- Les Origines de la biologie expérimentale et l'abbé Spallanzani (Paris, Fasquelle, 1951)
- La Génétique des Batraciens (Paris, Hermann, 1951)
- L'Hérédité humaine (Paris, P.U.F., «Que sais-je ?», 1952)
- Pages d'un moraliste (Paris, Fasquelle, 1952)
- Ce que nous apprennent les crapauds et les grenouilles (Paris, Poulet-Malassis, 1953)
- Ce que je crois (Paris, Grasset, 1953)
- Instruire sur l'homme (Nice, Éditions médicales La Diane Française, 1953)
- La Vie, cette aventure. Entretiens avec Paul Bodin (Paris, La Table ronde, 1953)
- Notes d'un biologiste (Paris, Les pharmaciens bibliophiles, 1954)
- Les Crapauds, les grenouilles et quelques problèmes biologiques (Paris, Gallimard, 1955)
- Le Problème biologique de l'individu (Paris, Poulet-Malassis, 1955)
- L'Atomisme en biologie (Paris, Gallimard, 1956)
- Peut-on modifier l'homme ? (Paris, Gallimard, 1956)
- L'Homme de l'an 2000 (Paris, Société parisienne d'imprimerie, 1956)
- Science fausse et fausses sciences (Paris, Gallimard, 1958)
- Aux sources de la biologie (Paris, Gallimard, 1958)
- Bestiaire d'amour (Paris, Gallimard, 1958)
- Anomalies des Amphibiens anoures(Paris, Sedes, 1958)
- Carnet d'un biologiste (Paris, Stock, 1959)
- Les Origines de la biologie expérimentale (Paris, Poulet-Malassis, 1959)
- Espoir et Inquiétudes de l'homme (Paris, Club du Meilleur Livre, 1959)
- Discours de réception de Jean Rostand à l'Académie française et Réponse de Jules Romains (Paris, Gallimard, 1959)
- L'Évolution (Paris, Robert Delpine, 1960)
- La Biologie et les Problèmes humains (Paris, Cercle parisien de la Ligue Française de l'Enseignement, 1960)
- La Biologie inventrice (Paris, Éditions du Palais de la Découverte, 1961)
- Aux Frontières du surhumain (Paris, UGE, 1962)
- Avec Andrée Tétry : La Vie (Paris, Larousse, 1962)
- Le Droit d'être naturaliste (Paris, Stock, 1963)
- Biologie et Humanisme (Paris, Gallimard, 1964)
- Hommes d'autrefois et d'aujourd'hui (Paris, Gallimard, 1966)
- Maternité et Biologie (Paris, Gallimard, 1966)
- Inquiétudes d'un biologiste (Paris, Gallimard, 1967)
- Le Courrier d'un biologiste (Paris, Gallimard, 1970)
- Quelques discours (1964–1970) (Paris, Club humaniste, 1970)
- Les Étangs à monstres. Histoire d'une recherche (1947–1970) (Paris, Stock, 1971)
- Avec Andrée Tétry : L'Homme. Initiation à la biologie (Paris, Larousse, 1972)
- Entretiens avec Eric Laurent (Paris, Stock, 1975)
- Denis Buican, Jean Rostand. Le patriarche iconoclaste de Ville-d'Avray, Paris, Kimé, 1994.
- Albert Delaunay, Jean Rostand, Paris, Éditions universitaires, 1956.
- Alain Dubois, Jean Rostand, un biologiste contre le nucléaire, Paris, Berg International, 2012.
- Odette Lutgen, De père en fils. Edmond Rostand, Jean Rostand: psychobiographie, Paris, La Palatine, 1965.
- Marcel Migeo, Les Rostand, Paris, Stock, 1973.
- Jacques Testart, Des grenouilles et des hommes. Conversations avec Jean Rostand, Paris, Le Seuil, «Points», 2000.
- Andrée Tétry, Jean Rostand, prophète clairvoyant et fraternel, Paris, Gallimard, 1983.
- Andrée Tétry, Jean Rostand, un homme du futur, Paris, La Manufacture, 1990.
- Patrick Tort, Des figures de l'eugénisme en France, Pour la Science — numéro 342 avril 2006, p. 8-12
- Вебсторінка про Жана Ростана [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Fichier des personnes décédées
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Académie française
- ↑ а б Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line