Жан Фернель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жан Фернель
Jean François Fernel
Jean Fernel.jpg
Народився 1497(1497)
Мондідьє
Помер 26 квітня 1558(1558-04-26)
Париж, Франція[1]
Громадянство Франція Франція
Діяльність астроном, математик, лікар, анатом
Alma mater Faculté de médecine de Paris[d]
Сфера інтересів медицина, фізіологія
Вчене звання професор
Відомі учні Андреас Везалій, Мігель Сервет і Julien Le Paulmier[d]

Жан Фернель у Вікісховищі?
Therapeutice, seu medendi ratio

Жан Фернель (1497, за іншими джерелами, 1485 - 1558) - французький лікар, математик, астроном. Доктор медицини (1530), професор (1534).

Фернеля вважала найкращим лікарем свого часу у Франції та одним із найкращих в Європі. Він був професором Паризького університету, лейб-медиком короля Генріха II. Йому належать твори з математики, астрономії і космології (у цей період одні і ті ж особи, як-правило, поєднували посади придворних астрологів і лікарів). Фернель був першою людиною Нового часу, що здійснила вимірювання градуса меридіана (1528; виміряв дугу від Парижа до Ам'єна).

З погляду гуманістичної культури він виступав за розвиток методів пізнання природи. Так у своєму творі «Діалог» (датується приблизно 1530-м) він писав:

« Але що було б, якби наші попередники і їх прародителі просто слідували тими ж шляхами, які були прокладені задовго до них »

.

Фернель критично ставився до гуморальної патології Галена, вважав, що згідно з теорією солідарної патології, діяльність органів залежить від їхньої морфологічної будови.

Його вкладом у медицину були описи аневризм артерій і симптомів жовчно-кам'яної хвороби (1554), введення термінів «фізіологія» і «патологія».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Імена в медицині у відгомоні часу. 2012 : календар знаменних та пам'ятних дат / уклад. : С. М. Булах, Ю. Г. Віленський, Л. Є. Корнілова; Нац. наук. мед. б-ка України. – К., 2012. – 123 с
  • Бородулин В. И. ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ Лекция 1. Истоки клинической медицины[недоступне посилання з липень 2019] // Сімейна медицина Науково-практичний журнал № 1/2012
  • Ґалліка — 1997.