Жарков Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жарков Володимир Миколайович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Жарков Володимир Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 13 березня 1983(1983-03-13)
УРСР, Кам'янське
Смерть 24 квітня 2015(2015-04-24) (32 роки)
Україна Україна, Дніпро
°помер від поранень
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
Заступник командира взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Микола́йович Жарко́в (13 березня 1983(19830313), м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 24 квітня 2015, м. Дніпро, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився 1983 року на Дніпропетровщині, в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ). До війни працював на Баглійському коксохімічному заводі. Грав за заводську футбольну команду «Неон».

Призваний за частковою мобілізацією до військової частини А1363 — 239-й Новомосковський загальновійськовий полігон. Після проходження підготовки прибув до свого підрозділу.

Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в районі Донецька.

У квітні 2015 під час бойових дій поблизу селища Піски Ясинуватського району дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні, втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро[1][2].

Похований 27 квітня на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському.

Без батька лишилася його дочка[джерело?].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Розпорядженням міського голови Кам'янського № 373-р «ос» від 11 жовтня 2016 року нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У вересні 2015 року в Кам'янському відкрили оновлений меморіал загиблим в АТО, де занесене й ім'я Володимира Жаркова.
  • В Кам'янському проводиться щорічний Кубок міста з футболу присвячений пам'яті загиблих в АТО футболістів Сергія Лісного та Володимира Жаркова[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]