93-тя окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
93-тя окрема механізована бригада
93 ОМБр.png
Нарукавний знак бригади
На службі 1992 — дотепер
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
У складі Оперативне командування «Схід» ОК «Схід»
Базування  Дніпропетровська область
смт Черкаське
Війни/битви

Миротворчі місії

Війна на сході України

Командування
Поточний
командувач
полковник
Владислав Клочков
Визначні
командувачі
Олег Мікац
Знаки розрізнення
Нагрудний знак 93 OMBr Badge.png

Commons-logo.svg 93-тя окрема механізована бригада (Україна) у Вікісховищі

93-тя окрема механізована Харківська бригада (93 ОМБр, в/ч А1302) — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Сформована на базі 93-ї механізованої дивізії. Місце дислокації — смт Черкаське (Новомосковський район, Дніпропетровська область).

93-тя бригада захищала державний суверенітет та територіальну цілісність України від самого початку війни на сході України з Росією. Підрозділи бригади брали участь у найзапекліших боях війни, включно з боями під Іловайськом, у Донецькому аеропорту та Пісках, на шахті Бутівці.

93 ОМБр понесла найбільші втрати серед військових частин України: станом на кінець 2017 року, протягом бойових дій загинуло 272 військовослужбовця. Станом на початок 2018 року, державними нагородами відзначили понад 1000 військовослужбовців бригади, серед них троє отримали звання Героя України і орден «Золота Зірка».

Історія[ред.ред. код]

10 травня 1943 року, під час Другої Світової війни, було завершено формування 93-ї мотострілецької дивізії. В липні 1943 року вона отримала своє перше бойове хрещення у складі 69-ї армії в районі селища Прохоровка, під час Курської битви. Розвиваючи наступ, військові частини дивізії брали участь у Харківській операції. За визволення міста Харкова 23 серпня 1943 року з'єднання отримало почесне звання «Харківська». У ході подальших боїв з'єднання у складі Південно-Західного фронту брало участь у боях за звільнення Донбасу. Останньою битвою Другої Світової війни для воїнів дивізії стала участь у Празькій операції у травні 1945 року[1].

За роки війни особовий склад дивізії пройшов 6,5 тисяч кілометрів, захопили в полон 17531 офіцерів і солдатів ворога, знищили 108 танків, 313 артилерійських систем. За мужність та відвагу 16898 осіб нагороджені орденами та медалями, 14 стали Героями Радянського Союзу.

В післявоєнні роки дивізія дислокувалася в Угорщині. Штаб дивізії знаходився в місті Кечкемет.

Військовослужбовці дивізії служили в Афганістані та ліквідовували наслідки техногенної катастрофи в Чорнобилі.

В 1991 році дивізія була передислокована на Дніпропетровщину в селище Черкаське.

Участь у миротворчих місіях[ред.ред. код]

В новітній історії Збройних сил України, 93 дивізія стала першим базовим з'єднанням, котре готувало перші підрозділи миротворчих сил. На базі 112-го мотострілецького полку дивізії було створено 108-й навчальний центр підготовки миротворчого контингенту. Тут були сформовані 15 ротацій 240-го батальйону, що виконував миротворчі функції на території колишньої Югославії.

Також на базі 3-го механізованого батальйону формувався 71-й окремий механізований батальйон для включення до складу 7-ї окремої механізованої бригади, що виконувала миротворчу місію в Іраку в 2004—2005 роках, але через прийняття рішення про скорочення контингенту розформований на етапі закінчення підготовки, невелика частина його особового складу була направлена для доукомплектування 73-го батальйону[2].

Військовослужбовці з'єднання також приймали миротворчу участь в Сьєрра-Леоне, Ліберії, Лівані[3].

Участь у Російсько-Українській війні[ред.ред. код]

Понівечений прапор бійця 93-ї ОМБ. Виявлений у машині ЗІЛ-131, обстріляній 29 серпня 2014 року під Іловайськом

У березні 2014 року бригада однією з перших вирушила на захист кордонів країни у Міловому та Троїцькому на Луганщині. Тоді ще ніхто не уявляв, яким чином будуть розвиватись події. Там гвардійці вперше зіткнулися зі спробами блокування техніки путінськими найманцями і, не зважаючи ні на що, з честю виконали поставлені завдання. У травні 93-тя воювала вже на Донецькому напрямку. У цей період формування понесло перші втрати — у перестрілці із бойовиками на блокпосту біля Золотого Колодязя загинуло три військовослужбовці. У кінці травня — на початку червня почались справжні бойові дії: тоді була захоплена перша російська установка «Град» під Добропіллям, відбувся перший бій з танками супротивника під Новоселівкою, а також визволення Селідового, Українська, Карлівки, Нетайлового, Первомайського, Авдіївки, Пісків.

21 липня група підполковника Дмитра Кащенка, командира танкового батальйону, атакувала позиції проросійських сил на недобудованій ділянці об'їзної — на мосту. Пізніше він став загальновідомим під назвою «Республіка Міст». А група капітана Олександра Лавренка вийшла на блокпост бойовиків у передмісті Донецька. Капітан героїчно загинув у бою, підірвавши себе з танком. Проросійські сили зазнали значних втрат та не змогли далі обороняти населений пункт.

24 липня бійці 93-ї окремої механізованої бригади, спільно з силами батальйонів «Дніпро-1», ДУК «Правий сектор», «Донбасс» та «Шахтарськ», звільнили від бойовиків Піски, взявши під контроль трасу Дніпропетровськ-Донецьк. Таким чином було створено головний шлях постачання для українських бійців, які обороняли Донецькій аеропорт імені Прокоф'єва.

21 серпня, під час боїв за Іловайськ на підкріплення до сектору Б прибуває підрозділ 93-ї ОМБр:[4] 1-й механізований батальйон і зведена рота (337 чол., 2 танки, 12 БМП). Зведена рота у складі 187 чоловік з танками і БМП була відправлена для спроби відбити село Петрівське під Савур-Могилою, звідки росіяни кілька днів тому вибили підрозділи 51 ОМБр. Спроби закріпитися у Петрівському були невдалі, і рота повернулася 23 серпня у Дзеркальне, втративши 2 БМП.[5]

Під час виходу з оточення з-під Іловайська 29 серпня, БТГр 93-ї ОМБр, що налічувала 293 бійців, виходила у складі «південної» колони під командуванням підполковника Олексія Грачова. Разом з ними у колоні виходили групи 3-го ОП СпП (30 чол.), підрозділів 39 БТрО і «Кривбасу» (всього 50-60 чол.), група Ігоря Гордійчука з Савур-Могили (14 чол.), підрозділ батальйону НГУ «Донбас» та 50-60 бійців з інших підрозділів МВС. Всього колона налічувала порядка 650 чоловік. У колоні було два танки: трофейний російський Т-72Б3, який виводив Євген Сидоренко, та Т-64БВ зі складу 93-ї ОМБр.[6]

Колона рухалася маршрутом Многопілля — Червоносільське — Осиково — Побєда — Новокатеринівка. Голова колони з трофейним танком Т-72Б3 Євгена Сидоренка і більшістю бронетехніки встигла минути Червоносільське, коли російські війська відкрили вогонь по колоні. Першим було підбито Т-64БВ 93-ї ОМБр, таким чином практично увесь автомобільний транспорт з другої половини колони виявився відрізаним і не минув Червоносільське. Голова колони продовжувала рух в напрямку Новокатеринівки, поступово втрачаючи техніку від вогню супротивника. Вирватися з оточення на колесах вдалось лише легковій машині з журналістами та броньованому мікроавтобусу «Донбасу».[6]

За даними листопаду 2014 року, з оточення з-під Іловайська змогли вийти чи були пораненими 137 чоловік, 114 загинули чи вважалися зниклими безвісти, ще 42 перебували у полоні.[7] За іншими даними, всього під час виходу з «Іловайського котла» загинуло більше 70 бійців бригади, поранено 50 осіб, а ще 30 зникли безвісти. Станом на початок 2018 року безвісти зниклими залишаються 2 особи.

У вересні 2014 року підрозділи бригади вперше були залучені безпосередньо до оборони Донецького аеропорту. Військовики бригади зайняли позиції у старому, новому терміналах і на вежі управління. Бійці бригади взяли участь у найзапекліших боях за ДАП у кінці листопада 2014 року — січні 2015 року. Легендарні «кіборги», у тому числі з 93-ї бригади, воювали за аеропорт 242 дні.

Весь 2015 рік і початок 2016-го аж до виходу на відновлення у березні бійці 93-ї ОМБр утримували позиції у Пісках, біля руїн Донецького аеропорту (так званому «Мурашнику»), в Опитному, Водяному, Красногорівці, на шахті «Бутівка».

29 квітня 2015 — здійснено спецоперацію за сприяння СБУ, вдалося визволити військовика 93-ї ОМБр Ігоря Ковальчука, який провів у полоні бойовиків понад 8 місяців[8].

18 червня 2015 року старший лейтенант Олексій Шарко, солдати Олег Лавров, Сергій Страп, Андрій Кулик під вогнем противника, з власної ініціативи, на броньованій ремонтно-евакуаційній машині евакуювали український танк Т-64БМ «Булат», залишений в безпосередній близькості від опорного пункту російських бойовиків у районі Донецького аеропорту[9].

На початку березня 2016 року 93-тю механізовану бригаду вивели з Донбасу в тил на ротацію[10].

22 серпня 2016 року, в рамках загальновійськової реформи згідно з указом Президента України, з назви формування було виключено гвардійське найменування.[11]

З літа 2017 року підрозділи 93-ї ОМБр тримали оборону населених пунктів в районі Бахмутської траси, зокрема с. Кримське (Новоайдарський район), Новотошківське, Трьохізбенка. За кілька місяців 2017-го вони змогли з дотриманням Мінських угод просунутися на 1,5 км у «сірій зоні» і закріпитися на нових позиціях[12][13].

7 червня 2017 року відновилися бої на Бахмутці в районі окупованого села Жолобок. Штурмові підрозділи 1-го та 2-го батальйонів 93-ї бригади просунулися у напрямку Жолобка і 31-го блокпосту, зайнявши «сірі зони» і околиці висот 150.3 і 195.3, таким чином взявши трасу під вогневий контроль. Українські сили не ставили за мету взяти Жолобок чи 31-й блокпост. Супротивник в порушення Мінських угод підтягнув артилерію і розпочав масований обстріл українських військ з боку селищ Донецький і Сентянівка (колишнє Фрунзе). Завдяки злагодженій роботі українських військ, мобільні резерви противника у складі танків і мотострілецьких підрозділів 4-ї мотострілецької бригади не змогли зірвати дій 93-ї бригади[14][15][16].

24 червня 2017 року в районі Бахмутської траси бійцями бригади було виявлено і знешкоджено диверсійно-розвідувальну групу під керівництвом капітана Збройних сил Російської Федерації Олександра Щерби. Командир групи Щерба та снайпер були ліквідовані у ближньому вогневому бою, ще четверо диверсантів затримані, один з них — громадянин РФ Віктор Агєєв, військовослужбовець за контрактом ЗС РФ. Ліквідований російський офіцер Щерба командував окремою розвідротою 4-ї мотострілецької бригади.[17][18][19][20]

В середині липня 2017 року, після року служби на Луганщині, 93-тя бригада повернулась з передової до місця постійної дислокації у Черкаське. За час цієї ротації в зону АТО бригада втратила 20 своїх побратимів[21].

Почесне найменування "Холодний Яр"[ред.ред. код]

22 січня 2018 року Роман Донік повідомив про намір присвоїти бригаді почесне найменування «Холодний яр», на честь славетної історичної місцевості, що має давню військову історію.

"Чому Холодний Яр? Бо це символ української військової звитяги. Символ сили й волі. Незламності Духу. Переможності і Віри. У Холодному Яру було серце козацької держави Богдана Хмельницького. Тут святили ножі гайдамаки на початку Коліївщини. Це Вільне Козацтво, Холодноярська республіка, прапор “Воля України – або смерть!”, отамани Олекса і Василь Чучупаки, Перший Зимовий похід, з’єднання УПА “Холодний Яр” з групи УПА-Південь.

Назва "Холодний Яр" відображає прагнення до Волі, Незалежності України. Добровольчий дух братерства Українських воїнів. Остаточний і безповоротній відрив від тоталітарного колоніального минулого та прагнення до Вільного Майбутнього нашої омріяної Великої України.

Впевнені - 93-тя окрема механізована бригада кров`ю, перемогами, подвигами довела, що гідна носити славетне ім`я - символ прагнення до волі України - "Холодний Яр".

Слава Україні! Героям Слава!" - сказано у дописі на офіційній сторінці 93-ї ОМБр у Facebook.

Структура[ред.ред. код]

БМП-2 93-ї окремої механізованої бригади на навчаннях

2017[ред.ред. код]

  • Управління (штаб бригади)
  • 1 механізований батальйон
  • 2 механізований батальйон
  • 3 механізований батальйон
  • танковий батальйон
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • бригадна артилерійська група:
  • рота снайперів
  • розвідувальна рота
  • вузол зв'язку
  • рота радіоелектронної боротьби
  • радіолокаційна рота
  • група інженерного забезпечення
  • рота РХБ захисту
  • батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • медична рота
  • комендантський взвод

Також бригаді підпорядковано 20-й окремий мотопіхотний батальйон[22].

Втрати[ред.ред. код]

93 ОМБр понесла найбільші втрати серед військових частин України: станом на кінець 2017 року, протягом бойових дій російсько-української війни загинуло 272 військовослужбовця.

23 березня 2015, на зустрічі Президента України з командирами бригад і батальйонів, комбриг 93-ї окремої механізованої бригади Олег Мікац повідомив, що за весь час проведення АТО 93-я бригада втратила 198 своїх бійців[23].

8 жовтня 2017 року у пункті постійної дислокації 93-ї ОМБр у Черкаському відбулося відкриття пам'ятника загиблим воїнам. За словами комбрига Владислава Клочкова, за роки війни бригада втратила загиблими 272 бійців, ще 15 вважаються зниклими безвісти[24].

Командування[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Станом на початок 2018 року, державними нагородами відзначили понад 1000 військовослужбовців бригади. Серед них троє отримали звання Героя України і орден «Золота Зірка».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Військовослужбовці 93-ї бригади відзначили 70-ту річницю створення військової частини
  2. 7 окрема механізована бригада
  3. Закаленные в Аду: 93-я бригада вернулась домой
  4. Нацгвардія направила в Іловайськ підкріплення і важку техніку. Українська правда. Процитовано 2016-08-07. 
  5. Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина ІІ. - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2017-07-13. 
  6. а б Серпень 2014 року. Іловайськ. Частина V. Вихід «південної» групи. - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2017-07-15. 
  7. Іловайськ: цифри і факти - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 2017-07-15. 
  8. З полону терористів звільнили двох українських військових
  9. Бійці врятували танк «Булат», покинутий поблизу Донецького аеропорту // Depo-новини України
  10. Програма «Польова пошта», 1-й канал Українського радіо, 10 березня 2016 р., 20:10:03-20:30:02
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №344/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 2016-09-21. 
  12. ЗСУ зайняла нові позиції у «сірій» зоні на Луганщині
  13. Бійці АТО вирівняли ліную фронту поблизу Кримського на Луганщині
  14. Бої за Жолобок. Що відбувається на Бахмутській трасі (КАРТА)
  15. БОЇ ЗА ЖОЛОБОК: 93-Я БРИГАДА ЗАЙМАЄ НОВІ РУБЕЖІ НА СЛОВ'ЯНОСЕРБСЬКОМУ ВИСТУПІ
  16. Бій за Бахмутку. Яке пекло відбувається під Жолобком (КАРТА)
  17. У Генштабі назвали ім'я ліквідованого напередодні російського офіцера
  18. В районі АТО українські бійці знешкодили диверсійно-розвідувальну групу противника
  19. Російський військовий потрапив у полон на сході Украіни. (рос.)
  20. Ліквідація ДРГ на Луганщині: Метою був командир роти, який загинув — журналіст
  21. Тисячі вояків приїхали додому: 93-тя ОМБр у повному складі повернулась на Дніпропетровщину
  22. Окремі мотопіхотні батальйони (на травень 2016)
  23. В ході АТО у 93-й бригаді загинули 198 бійців, — комбриг Мікац // «112», 23 березня 2015(рос.)
  24. Відкрито пам'ятник героям 93-ї бригади // Муніципальний канал м. Запоріжжя, 9 жовтня 2017

Посилання[ред.ред. код]