Жерниця Нижня
Село
 Координати 49°22′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 22.300° сх. д.Координати: 49°22′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 22.300° сх. д.
|
Жерниця Нижня (пол. Żernica Niżna) — колишнє село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.
Історія[ред. | ред. код]
Ймовірно, поселення було засноване за часів Київської Руси на руському праві.
Поселення над потоком Рухлін вперше згадується в документі 1480 р., як поселення на волоському праві. Перша назва — Шерниця (Szernycza). Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.
З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1895 р. село мало 48 хат, у ньому проживало 363 особи, з них 207 греко-католиків, 131 римо-католик і 25 юдеїв.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Лісько. На 01.01.1939 у селі було 500 жителів, з них 300 українців-грекокатоликів, 160 українців-римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв[1].
Після закінчення Другої Світової Війни більшість українського населення було вигнано з своїх прадавніх земель і переселено в СРСР в 1945-1946 рр., решту депортовано в ході операції «Вісла» на новоздобуті понімецькі землі Польщі[2].
Демографія[ред. | ред. код]
На 1785 рік село мало 15.87 км² земельних угідь. Населення складало 349 греко-католиків, 50 римо-католиків і 6 юдеїв.
1840 — 215 греко-катол.,
1859 — 219 греко-катол.,
1879 — 240 греко-катол.,
1899 — 278 греко-катол.,
1926 — 350 греко-катол.,
1936 —3 68 греко-катол.
Церква Св. Архангела Михаїла[ред. | ред. код]
Церква філіальна, була побудована на місці старої. Належала до парафії в с. Жерниця Вижня Балигородського Деканату. Церква в селі існувала вже в 16 ст. Остання церква — мурована, збудована в 1843 році. Зруйнована у 1947 р. Залишились рештки фундаменту і 3 хрести з даху церкви.
Сучасність[ред. | ред. код]
Станом на 2014 рік від села залишилось невелике греко-католицьке кладовище і єдина будівля — каплиця ПреСвятої Богоматері Остробрамської, де щороку в останній день травня відбувається богослужіння.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 8 липня 2016.
Література та статті[ред. | ред. код]
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- Żernica Nizna w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III (Haag — Kępy) z 1882 r.
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
- Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
- Zbigniew Kozicki. W dolinie potoku Ruchlin. Żernica Niżna i Żernica Wyżna. Wydawnictwo Ruthenus. Solina-Krosno 2017, 240 s.
- Наталя Кляшторна. Жерниця в жорнах історії/газета "Наше слово", №15, 2018-04-15 - https://www.nasze-slowo.pl/zhernicja-v-zhornah-istorii/ [Архівовано 7 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Żernica Niżna (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 783. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жерниця Нижня
- https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
- https://web.archive.org/web/20180830001651/http://boyko.info/places/zernica-wyzna-жерниця-вижня/
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |