Сяноцька земля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб
Штандарт

Сяноцька земля, або Сяніцька земля (лат. Terra et Districtus Sanociensis, пол. Ziemia sanocka) — одна з історичних земель Руського воєводства з центром у місті Сянік.

Історія[ред. | ред. код]

Сяніцька земля на адміністративній мапі-схемі
Сяноцька земля на сучасній мапі з топографічним фоном                      Кордони країн (близько 1600)                      Кордони країн (близько 1400)
   Міста та найстаріші села (згадуються до 1400)

Правдоподібно, утворилась після окупації у 1340-х роках цієї частини Галичини ще до її повного захоплення у 1349 році,[1] згадується з 1359 р. (лат. castellania Sanocensi).[2]

Входила до складу Руського воєводства Королівства Польського у 14341569 роках, Корони Польської Речі Посполитої — у 15691772 роках. Межувала із Угорським королівством.[3] На відміну від інших земель воєводства, не ділилась на повіти. У 1676 році подимний податок сплачували мешканці 371 села, 12 міст та містечок.[4] У Сяніцькій землі швидше, ніж в інших землях Галичини, введене польське право.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]